Fluss - Thomas D

Wo hol ich dich ab, wo kann ich dich mit hinnehm

Und geht’s nen bisschen bergab, erzähl ich bisschen vom Leben

Nach nem beschissenen Tag, dir die Gewissheit zu geben

Es ist nicht wahr, wenn andre sagen, es sei alles vergebens

Geh nicht drauf, gib nicht auf, schmeiß nicht alles hin

Denn irgendwas in dir weiß, das hier ist gar nicht schlimm

Nimm diesen Lebensbeweis, denn was dich weiter bringt

Sind die Probleme, eben jene, die für dich bestimmt sind

Weil du an ihnen wächst, dich der Bestimmung stellst

Gehst du weiter im Text, bisschen in Richtung Held

Bist du am Ende verbrennst, wie’n Stern am Himmelszelt

Und etwas weiter entfernt, erneut vom Himmel fällst

Und da sich das wiederholt, in alle Ewigkeit

Werden die Mühen belohnt, und zwar zu jeder Zeit

Und wir erblühen erneut, ja wir verglühen vielleicht

Doch ich werds üben nicht leid, und mach mich wieder bereit — und immer wieder

bereit

Ich war so manches mal gestrandet doch ich stand wieder auf

Und auch am Boden zerstört hörte ich nie damit auf

Zu wissen, dass ich mich, was immer kommt, ergeben muss

Und wenns noch schlimmer kommt, dann weil ich es erleben muss

Ich schwimm nach oben, gehe unter und bin immer im Jetzt

Ich steh auch immer wieder auf, weil ich mich nie widersetz

Ich war schon immer in Bewegung und ist irgendwann Schluss

Dann war mein Leben bis zu jenem Tag ein einziger Fluss

Und wie beschwerlich der Weg, erfährt nur der, der ihn geht, wenn er die Regeln

versteht

Keiner hat ewig einen Fuß vor den andern gesetzt

Wir sind gestolpert, sind gefallen, ham uns manchmal verletzt

Solang die Zuversicht heilt, geben wir alle nicht auf

Sind immer wieder bereit und setzen noch einen drauf

Folgen der Intuition, auch gegen jede Vernunft

Und gibt die Inspiration auch deinem Leben nen Grund

Dann schenk mir einen Moment, der einen Unterschied macht

Indem sich jeder erkennt, und du für immer erwachst

Dann kannst du sehen dass wir gar nicht so verschieden sind

Weil wir im Innern niemals liegen geblieben sind

Ich war so manches mal gestrandet doch ich stand wieder auf

Und auch am Boden zerstört hörte ich nie damit auf

Zu wissen, dass ich mich, was immer kommt, ergeben muss

Und wenns noch schlimmer kommt, dann weil ich es erleben muss

Ich schwimm nach oben, gehe unter und bin immer im Jetzt

Ich steh auch immer wieder auf, weil ich mich nie widersetz

Ich war schon immer in Bewegung und ist irgendwann Schluss

Dann war mein Leben bis zu jenem Tag ein einziger Fluss

Ich weiß nicht wo du warst, oder was du gesehen hast

Wie viel du gegeben oder was du am nehmen warst

Du hast überlebt, und wenn dich das hier bewegt

Ist es n Zeichen was bei deines Gleichen eigentlich geht

Denn wir sind wunderbare Wesen nur wir reden uns klein

Und kommt uns irgendwas entgegen soll es eben so sein

Wir sind im Leben daheim, ich bin zu allem entschlossen

Und alles was durch diese Türen kommt wird sofort genossen

Ich werde wachsen daran, und ich werd es testen und dann

Danach begreifen dran zu reifen ist das beste daran

Sobald ichs hinter mir gelassen hab, dann pass ich es ab

Um klar zu machen, dass es gar nichts zu verpassen gab

Ich war so manches mal gestrandet doch ich stand wieder auf

Und auch am Boden zerstört hörte ich nie damit auf

Zu wissen, dass ich mich, was immer kommt, ergeben muss

Und wenns noch schlimmer kommt, dann weil ich es erleben muss

Ich schwimm nach oben, gehe unter und bin immer im Jetzt

Ich steh auch immer wieder auf, weil ich mich nie widersetz

Ich war schon immer in Bewegung und ist irgendwann Schluss

Dann war mein Leben bis zu jenem Tag ein einziger Fluss

Де я тебе заберу, куди візьму з собою

А якщо трохи під гору, я розповім трохи про життя

Після важкого дня, щоб дати вам певність

Це неправда, коли інші кажуть, що все даремно

Не здавайся, не здавайся, не здавайся

Бо щось у тобі знає, що це зовсім не погано

Візьміть цей доказ життя, бо що веде вас далі

Це проблеми, лише ті, які призначені для вас

Тому що ви ростете разом з ними, зустрічаєте свою долю

Ви йдете далі в тексті, трохи в бік героя

Ти згораєш в кінці, як зірка на небі

І трохи далі, знову впавши з неба

І так як це повторюється, на всю вічність

Зусилля будуть винагороджені, і завжди

І ми знову розквітаємо, та можемо згоріти

Але я не втомлюся займатися, а готуюсь знову - і знову, і знову

готовий

Я багато разів опинявся на мілині, але знову вставав

І навіть спустошений, я ніколи не зупинявся

Знаючи, що що б не сталося, я повинен здатися

А якщо стає гірше, то тому, що я мушу це пережити

Я підпливаю вгору, тону і завжди перебуваю в теперішньому часі

Я також продовжую вставати, бо ніколи не опираюся

Я завжди був у русі, і в якийсь момент це закінчилося

Тоді моє життя було однією рікою до того дня

А який важкий шлях переживають лише ті, хто йде ним, дотримуючись правил

розуміє

Ніхто вічно не ставив одну ногу перед іншою

Ми спотикалися, падали, іноді травмувалися

Поки впевненість заживає, ніхто з нас не здається

Завжди готові і йдіть на краще

Наслідки інтуїції, навіть всупереч будь-якому розуму

І чи дає натхнення причину вашому життю

Тоді дайте мені момент, який змінить ситуацію

Через те, що всі впізнають один одного, і ти прокинешся назавжди

Тоді ви побачите, що ми не такі вже й різні

Тому що ми ніколи не застрягли всередині

Я багато разів опинявся на мілині, але знову вставав

І навіть спустошений, я ніколи не зупинявся

Знаючи, що що б не сталося, я повинен здатися

А якщо стає гірше, то тому, що я мушу це пережити

Я підпливаю вгору, тону і завжди перебуваю в теперішньому часі

Я також продовжую вставати, бо ніколи не опираюся

Я завжди був у русі, і в якийсь момент це закінчилося

Тоді моє життя було однією рікою до того дня

Я не знаю, де ти був і що бачив

Скільки ви давали або що брали

Ви вижили, якщо це вас зворушує

Це не означає, що насправді відбувається з вашим однолітком

Тому що ми прекрасні істоти, тільки ми зневажаємо себе

І якщо щось трапляється нам на шляху, то має бути саме так

Ми вдома в житті, я відданий всьому

І все, що проходить крізь ці двері, одразу насолоджується

Я буду рости на цьому, я випробую це, а потім

Після цього найкраще усвідомити, що настав час дозріти

Як тільки залишу його, пройду повз

Щоб було зрозуміло, що нема чого упускати

Я багато разів опинявся на мілині, але знову вставав

І навіть спустошений, я ніколи не зупинявся

Знаючи, що що б не сталося, я повинен здатися

А якщо стає гірше, то тому, що я мушу це пережити

Я підпливаю вгору, тону і завжди перебуваю в теперішньому часі

Я також продовжую вставати, бо ніколи не опираюся

Я завжди був у русі, і в якийсь момент це закінчилося

Тоді моє життя було однією рікою до того дня