Non - The Zen Circus

Non era il mare all’orizzonte

Non era il vento a muovere le onde

Non è la rabbia che mi consola

Non è la voglia di vomitarne ancora

Contro qualcuno che non esiste

Contro me stesso o chi non c’entra niente

Una voce in testa mi dice:

«È solo una scusa per non essere felice»

Non è la voglia che non ho avuto

Non è il passato che ho dimenticato

Non è quel viaggio che mi ha cambiato

Piuttosto quando sono stato viaggiato

Non è la morte, non è ancora il momento

Ma quel momento comunque è dentro

Non è il bambino che è scomparso

È con me, lo sento accanto

Lascia che le navi escano dai porti

Lascia che ti vengano a trovare i morti

Lascia che i colpevoli vengano assolti

Lascia stare per sempre il giudizio degli altri

Non è l’amore a farci a pezzi

Non è il dolore a scrivere versi

Non è la voglia di farmi male

Non è la voglia di farmi male

Lasciati abbracciare forte

Lasciami le ombre, il dolore, la notte

Lascia che ti dorma accanto quando viene buio

Mentre parli nel sonno e io urlo da solo

Non ero io dentro al tuo corpo

Non eri tu a tenermi dentro

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Il sangue che mi esce dal corpo

È mio soltanto se lo riconosco

Sei una ferita aperta dentro cui viaggiare

Tu non mi abbandonare

Salvami dai mostri, dal mondo

Salvami da quello che voglio

Il male profondo

Dalla morale, dall’obbedienza

Dalla normalità fatta sentenza

Dalla vergogna, dall’efficienza

La sicurezza, la sufficienza

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Non ero io, non eri tu

Il sangue che mi esce dal corpo

È mio soltanto se lo riconosco

Sei una ferita aperta dentro cui viaggiare

Tu non mi abbandonare

На обрії не було моря

Це не вітер рухав хвилі

Мене втішає не гнів

Це не бажання зригувати більше

Проти того, кого не існує

Проти себе чи тих, хто до цього не має відношення

Голос у моїй голові каже мені:

«Це просто привід не бути щасливим»

Це не те бажання, якого в мене не було

Це не минуле, яке я забув

Мене змінила не та подорож

Скоріше, коли я подорожував

Не смерть, ще не час

Але цей момент все ще всередині

Це не дитина зникла

Він зі мною, я відчуваю його поруч

Нехай кораблі залишають порти

Нехай мертві прийдуть вас знайти

Нехай винних виправдають

Назавжди забудь про судження інших

Не любов нас розлучає

Писати вірші – це не біль

Це не бажання зробити мені боляче

Це не бажання зробити мені боляче

Дозвольте собі міцно обійняти

Залиш мені тіні, біль, ніч

Дозволь мені спати біля тебе, коли стемніє

Поки ти говориш уві сні, а я кричу один

Це був не я в твоєму тілі

Ти не тримав мене всередині

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Кров, що тече з мого тіла

Воно моє, лише якщо я його впізнаю

Ви — відкрита рана, щоб подорожувати всередину

Не кидай мене

Врятуй мене від монстрів, від світу

Врятуй мене від того, що я хочу

Глибоке зло

Від моралі, від слухняності

З нормальності склав речення

Від сорому, від ефективності

Безпека, достатність

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Це був не я, не ти

Кров, що тече з мого тіла

Воно моє, лише якщо я його впізнаю

Ви — відкрита рана, щоб подорожувати всередину

Не кидай мене