Atto secondo - The Zen Circus

A chi come noi recita, ma non lo sa

A chi si sente offeso, a chi «finché la barca va»

Agli uomini di spirito e di volontà

Quanto spirito ci vuole per dar fuoco alla città?

Autocombustione, la fine di una band

Il duomo di Milano vi scoppia in faccia ed è il big bang

Gommone, portami via da questa città

Che era mia ora è degli idioti, che democrazia

Agli sceriffi di paese, con la casetta verde

Che fa rima con «merde» ma noi siamo educati

Al popolo sovrano, ai sudditi fedeli

A sorreta, a fratete, a tutti i miei pensieri

Un outlet infinito, è ciò che meritate

L’inferno non esiste, ma somiglia a Rimini d’estate

Gommone, portami via da questa città

Che era mia ora è degli idioti, che democrazia

Тим, хто любить нас, діє, але не знає цього

Тим, хто почувається ображеним, тим, «поки човен ходить»

Людям духу і волі

Скільки духу потрібно, щоб підпалити місто?

Самогоріння, кінець смуги

Міланський собор розривається вам у обличчя, і це великий вибух

Човна, забери мене з цього міста

Те, що зараз було моїм, то ідіоти, яка демократія

До міських шерифів, із зеленим будинком

Що римується з "merde", але ми ввічливі

До суверенного народу, до вірних підданих

Соррета, фратете, на всі мої думки

Нескінченний вихід – це те, на що ви заслуговуєте

Пекла не існує, але воно схоже на Ріміні влітку

Човна, забери мене з цього міста

Те, що зараз було моїм, то ідіоти, яка демократія