Franco - The Zen Circus

18 e 35 minuti, 26 gennaio

Il freddo è di quelli umidi e mi incolla al telaio

Di questa che era una Fiat

Il modello non lo conosco

Gli tiro una pedata piano

Sembra di spezzarmi un osso

Cerco di pensare, distrarmi

Il camion arriva fra poco

I guanti sono congelati e sento l’odore del fuoco

Che gli zingari fan coi pancali

Quelli rotti che gli diamo

Con un po' di plastica, dei giornali

Intanto Franco fuma piano

18 e 36 minuti, ma che lunga attesa

Prendo un poco a pugni gora

Lui me li rende, mi sorride

Alzo gli occhi, c'è luna piena ed è venerdì sera

Se va bene, fra mezz’ora sono a casa, doccia e cena

Arriva il camion, c'è Padre Pio, disegnato sulla scocca

Lo maledico, lui e l’autista e cominciamo a scaricare

Il muletto è ghiacciato

Sempre meglio di star fermo

Intanto Franco fuma piano e finiamo in un baleno

Lui pensa forte

All’amante

In Romania, moglie mia

Lui pensa forte

Alla moglie

Figlia mia, sei in Romania

2 passate di notte, 27 gennaio

È sempre freddo, anzi peggio, ma fa caldo nel pollaio

Che è diventato questo posto

Mi ci han portato gli altri

I cocktail costano poco

Ce n'è uno si chiama «Aulin»

Fan concerti, anche belli

Di gente che però non sa cantare

In settimana ed il weekend fanno pure da mangiare

Roba terzomondista, sudafricana, magrebina

Avranno almeno cento bustine di tè equosolidale dalla Cina

Ma per stasera è solo un bar dell’ARCI, come tanti

Franco fuma ancora piano

A fargli compagnia dei morti

Di fame o di sonno, questo non lo saprei dire

Parlano poco l’italiano ma si fanno capire

È un frastuono di risate

Lo prendono per il culo

Perché è Franco, è brutto come pochi

È vestito male, è gobbo ed è quattrocchi

Dorme in macchina o in magazzino

Dipende dalla stagione

Per questo puzza anche parecchio

Ma non ci ho mai fatto attenzione

Lui pensa forte

All’amante

In Romania, moglie mia

Lui pensa forte

Alla moglie

Figlia mia, sei in Romania

18 і 35 хвилин, 26 січня

Холод вологий і прилипає до рами

З цього був Fiat

Я не знаю модель

Я кидаю йому м’який удар

Таке відчуття, ніби зламати кістку

Я намагаюся подумати, відволіктися

Невдовзі приїде вантажівка

Рукавички замерзли, і я відчуваю запах вогню

Що цигани роблять зі своїми піддонами

Зламані ми їм віддаємо

З пластиком, з газетами

Тим часом Франко повільно курить

18 і 36 хвилин, але як довго чекати

Трохи пробиваю гору

Він повертає мені їх, усміхається мені

Я дивлюся вгору, там повний місяць, а це вечір п’ятниці

Якщо все буде добре, я буду вдома за півгодини, душ і вечеря

Приїжджає вантажівка, на кузові намальований Падре Піо

Я його проклинаю, він і водій і починаємо розвантажувати

Вилочний навантажувач замерз

Завжди краще, ніж стояти на місці

Тим часом Франко повільно курить, і ми закінчуємо в один момент

Він важко думає

До коханця

В Румунії моя дружина

Він важко думає

До його дружини

Моя дочко, ти в Румунії

2 провели вночі, 27 січня

Завжди холодно, ще гірше, а в курнику жарко

Чим стало це місце

Туди мене повели інші

Коктейлі дешеві

Є один, який називається "Аулін"

Любителі концертів, навіть красиві

Але людей, які не вміють співати

У тиждень і на вихідних теж готують

Третій світ, південноафриканські, північноафриканські речі

Вони матимуть щонайменше сотню чайних пакетиків справедливої ​​торгівлі з Китаю

Але сьогодні це просто бар ARCI, як і багато інших

Франко досі курить повільно

Щоб йому товариство з мертвими

Про голод чи сон, я не можу цього сказати

Вони мало говорять італійською, але дають зрозуміти себе

Це гомін сміху

Вони приймають мочу

Тому що він Франко, він такий же потворний, як мало хто

Він погано одягнений, горбатий і чотириокий

Спить в машині чи на складі

Це залежить від сезону

Через це він також сильно смердить

Але я ніколи не звертав на це уваги

Він важко думає

До коханця

В Румунії моя дружина

Він важко думає

До його дружини

Моя дочко, ти в Румунії