The Gardener Of Eden (A Three Piece Suite) - The Style Council

True I was a gardener, once upon a time.

When the world ws young and all the earth was mine

Mine to tend to, to plough and to sow.

Before mankind came and rendered all things low.

And beauty was it’s first name by this I would call.

And ready the harvest for one and for all.

The orchards and the wheatfields which could of fed the world,

Were divided up like money and sold through human slaves

The rivers fresh, the hillsides that had no need of name,

Now ran red with the life blood and drunk with guilty shame.

The gentle bough was broken and twisted out of shape,

And who knows the consequences when the bough doth break,

The mother soil which reared it’s young, now reared her angry head,

And rain fell down like teardrops upon the flower beds.

The blame for this I’m in no doubt, is mine and mine alone,

But so proud was I of my work, I had to share it’s growth —

'Tis true I was a gardener in the time before the flood,

Now these greenfingers of mine — are stained by angels blood.

Правда, колись я був садівником.

Коли світ був молодим і вся земля була моєю

Мою доглядати, орати й сіяти.

До того, як прийшло людство і принизило все.

І краса – це ім’я, яке я б назвав.

І готовий урожай для всіх і для всіх.

Сади й пшеничні поля, які могли б нагодувати світ,

Були розділені як гроші й продані через людських рабів

Річки прісні, схили пагорбів, яким не потрібно було називати,

Тепер бігла червона від крові життя і п'яна від винного сорому.

Ніжна гілка була зламана й скручена з форми,

І хто знає наслідки, коли гілка зламається,

Материнська земля, що виростила її, молода, тепер виростила свою сердиту голову,

І дощ, як сльози, падав на клумби.

Виною в цьому я безсумнівно, моя і лише моя,

Але я так пишався своєю роботою, що мусив поділитися її зростанням —

Це правда, що я був садівником у час до потопу,

Тепер ці мої зелені пальці — заплямовані кров’ю ангелів.