The Junkie's Prayer - The Statler Brothers

That bed that I lay on is narrow and cold

This sickness inside me tears at my soul

And the devil awaits me, he calls me his son

For he knows I’m cornered and too weak to run

For I soon must return to my gutter of thrills

Where joy is the needle or a bottle of pills

Where a man welcomes misery like an old friend from home

That he uses and abuses till the misery is gone

My mind’s filled with torture my body’s in pain

But the needle is warm as it sinks in my vein

Just a matter of seconds then my mind will be free

From the coldness and darkness that dominate me

But the freedom is short lived and then I’m alone

I must find the pusher but my money’s all gone

Then the cycle of horror starts over once more

Oh God, let me suffer this misery no more

Те ліжко, на якому я лежав, вузьке й холодне

Ця хвороба всередині мене розриває мою душу

А диявол мене чекає, він називає ме своїм сином

Бо він знає, що я загнаний у кут і надто слабкий, щоб бігти

Бо незабаром я маю повернутися до мого витоку гострих відчуттів

Де радість — голка чи пляшка таблеток

Де чоловік зустрічає нещастя, як старого друга з дому

Що він використовує та зловживає, поки нещастя не зникнуть

Мій розум сповнений тортур, моє тіло болить

Але голка тепла, вона тоне у моїй вені

Лише за лічені секунди, тоді мій розум буде вільним

Від холоду й темряви, що панують мною

Але свобода триває недовго, і тоді я залишаюся один

Я мушу знайти штовхача, але мої гроші пропали

Тоді цикл жахів починається знову

О, Боже, дай мені більше не терпіти цього нещастя