Desert Pete - The Kingston Trio

I was travelin' West of Buckskin on my way to a cattle run, 'cross a little

cactus desert under a hard bargaining sun.

Thirsty down to my toenails,

I stopped to rest me on a stump, but I tell you I just couldn’t believe it when I saw that water pump.

I took it to be a mirage at first.

It’ll fool a thirsty man.

Then I saw a note stuck in a bakin' powder can.

«This pump is old,»

the note began, «but she works.

So give’er a try.

I put a new sucker washer in

'er.

You may find the leather dry.

Chorus:

You’ve got to prime the pump.

You must have faith and believe.

You’ve got to give of yourself 'fore you’re worthy to receive.

Drink all the water you can hold.

Wash your face to your feet.

Leave the bottle

full for others.

Thank you kindly, Desert Pete.

Yeah, you’ll have to prime the pump, work that handle like there’s a fire.

Under the rock you’ll find some water left there in a bitter’s jar.

Now there’s just enough to prime it with, so don’t you go drinkin' first.

Just pour it in and pump like mad and, buddy, you’ll quench your thirst.

(Chorus)

Well, I found the jar, and I tell you, nothin' was ever prettier to my eye and

I was tempted strong to drink it because that pump looked mighty dry,

but the note went on, «Have faith, my friend, there’s water down below.

You’ve got to give to really get.

I’m the one who ought to know.»

So I poured in the jar and started pumpin' and I heard a beautiful sound of water bubblin' 'n' splashin' up out of that hole in the ground.

Then I took off

my shoes and drunk my fill of that cold refreshin' treat.

Tthen I thanked the

Lord, and I thanked the pump, and I thanked old Desert Pete.

(Chorus)

Я мандрував на захід Buckskin на дорозі на загон для великої рогатої худоби, трохи перетнути

кактусова пустеля під жорстким сонцем.

Спраглий до нігтів на ногах,

Я зупинився, щоб відпочити на пні, але кажу вам, що просто не міг повірити, коли побачив водяну помпу.

Спочатку я прийняв це як міраж.

Це обдурить спраглий людині.

Потім я побачила записку, застрягла в баночці з розпушувачем.

«Цей насос старий,»

починалася записка, «але вона працює.

Тож спробуйте.

Я вставив нову присоску

'ер.

Ви можете виявити, що шкіра суха.

Приспів:

Вам потрібно заправити насос.

Ви повинні мати віру і вірити.

Ви повинні віддати себе, перш ніж бути гідним отримати.

Випийте всю воду, яку можете втримати.

Вимийте обличчя до ніг.

Залиште пляшку

повний для інших.

Щиро дякую, Пустеля Піте.

Так, вам доведеться заправити насос, попрацювати, наче пожежа.

Під каменем ви знайдете трохи води, залишеної там у гіркому баку.

Тепер є достатньо, щоб заправити це, тож не йдіть випивати першим.

Просто влийте і накачайте, як скажений, і, друже, ви втамуєте спрагу.

(Приспів)

Ну, я знайшов баночку, і, кажу вам, нічого не було прекраснішим для мого очу та

У мене була сильна спокуса випити, тому що цей насос виглядав дуже сухим,

але записка продовжувала: «Вір, друже, внизу є вода.

Ви повинні віддавати, щоб дійсно отримувати.

Я той, хто повинен знати».

Тож я налив у банку й почав качати, і почув прекрасний звук води, що булькала і бризкала з того отвору у землі.

Потім я злетів

мої черевики і випив цілий від цього холодного освіжаючого частування.

Тоді я подякував

Господи, і я подякував насосу, і я подякував старому Дезерту Піту.

(Приспів)