The Yonder Beckons - The Devil's Blood

Long have I waited for the hour to strike

For the stars to grow tired and fall

Since the birth of the Earth have I waited

For the sands of its time to run low but tonight I shall wait no more

I’m leaving now on a trail to sulphur and salt

Yes, I’m leaving to the havens where all things known halt

The yonder beckons, the twilight oceans call

To forbidden shores I’ll set my course

I’ve seen enough of your little world

How it helplessly in the darkness twirls

But from the roaring depths beyond the known

My maker calls, it’s time to go

I’m leaving now, the sun is sinking in the west

Yes, I’m leaving, to hell with all the rest

The yonder beckons, the twilight oceans call

Towards forbidden shores I’ll set my course

The winds of Apep are upon my sail

From beneath the waves I hear the old ones sing their song

And in the distance now the seventh lighthouse burn

That is where the oceans end and that is where I yearn

There begins a journey long past the seventh and ever on

The yonder beckons, I can hear its roaring wail

From the starless spheres of nothing

Where the serpent lets loose its tail

Я довго чекав, коли пройде година

Щоб зірки втомилися й упали

Від народження Землі я чекав

Щоб піски свого часу закінчилися, але сьогодні ввечері я більше не буду чекати

Тепер я виходжу по стежці до сіри та солі

Так, я їду в гавані, де все відоме зупиняється

Там манить, сутінки океани кличуть

До заборонених берегів я візьму свій курс

Я бачив достатньо твого маленького світу

Як безпорадно крутиться в темряві

Але з ревучих глибин за межі відомого

Мій мейкер дзвонить, пора виходити

Я йду зараз, сонце тоне на заході

Так, я йду, до біса з усіма іншими

Там манить, сутінки океани кличуть

До заборонених берегів я візьму свій курс

Вітри Апепа на моїх парусах

З-під хвиль я чую, як старі співають свою пісню

А вдалині горить сьомий маяк

Ось де закінчуються океани, і ось куди я тужу

Починається мандрівка далеко за сьоме й безперервно

Там манить, я чую його ревіння

З беззіркових сфер нічого

Де змія пускає хвіст