I Was Promised a Hunt - The Devil's Blood

To turn back at the threshold of salvation

To erase ones name from the book of life

To delve deep into the heart of the darkness

For a truth one could never find

I want nothing

And in return give all

Until all is nothing

And nothing all

I know that to act is pointless

And pointlessness holy

I cast grain in unclean ground

And see potential drowned

I see you

I feel you

I hear you

I smell you

I taste you

You are as clear

As crystal

You are as dark

As blood

You are as beautiful

As a blazing flame

You are as unforgiving

As frozen ground

Your are as fleeting

As a gust of wind

I am carried forth

By a great wind

A powerful tug

At the strings of my heart

That urges me onward

Through the listless times

And shields me from its foetid grime

Wind blowing, moon glowing, the owl goes by

I cradle this fear deep within my heart

I gaze upon the forests of the great divide

And ask myself: «Am I ready now, to depart?»

But for all its blessing and all its gifts

The unrelenting waves of the world set me adrift

And when at night the spirits are roiling through the sky

I wish for wings so I could join their lawless ride

But unseen hands grasp toward my throat

I feel their horrid warmth as the sun does rise to gloat

Defiant I remain and (even though) I lost all that I had

I greet the dawn with the hammer of the dead

For ever present is the song of my salvation

And my words were never meant for you to hum

And even though my voice is choked with Joy

My song is a call for Grief to come

To die is to learn a wisdom shiny

A wealth of ruby revelation

That the well of endless desperation

Still hides, in deep blue glow

All that was ever ours to know

And so we set forth on an aimless path

The horizon, a whore, pregnant with repudiation

We carry on in indignant illumination

Ever onward, with blood-stained skin

Til the inception of the End’s Begin

The fortitude of the anti-current

Is in the blood we bleed

To share in your pain

Oh thou perfected nameless flame

We call thee by thy first given name

Vicious love so hungry and filled with ire

My god is a consuming fire, a jealous God

The fragrance of tomorrow

And tomorrow and tomorrow

Incremental in our purpose

Toward nothing we are aiming

We are slipping, sliding, drowning and fighting

On a desperate and holy road

We shatter the boundaries before us

Brothers

Sisters

In the solitude of god

And the waters of nothingness

A constant reminder

That we

Are

Nowhere

Щоб повернутись на порозі спасіння

Щоб стерти своє ім’я з книги життя

Щоб заглибитись у серце темряви

Істину, яку ніколи не знайти

Я нічого не хочу

А натомість віддати все

Поки все не стане ніщо

І нічого все

Я знаю, що діяти безглуздо

І безглуздість свята

Я кинув зерно в нечисту землю

І побачити потенційних потонули

я бачу тебе

Я відчуваю тебе

Я чую тебе

Я ню тебе запах

Я скуштую тебе

Ви так само зрозумілі

Як кристал

Ти такий же темний

Як кров

Ти така ж красива

Як палаючий вогонь

Ти такий же невблаганний

Як мерзла земля

Ви так само швидкоплинні

Як порив вітру

Я винесений

При сильному вітрі

Потужний буксир

На струнах мого серця

Це спонукає мене вперед

Крізь мляві часи

І захищає мене від його мерзкого бруду

Вітер дме, місяць світить, сова йде повз

Я вколюю цей страх глибоко в серце

Я дивлюсь на ліси великого вододілу

І запитайте себе: «Чи готовий я зараз до від’їзду?»

Але попри всі його благословення і всі його дари

Невгамовні хвилі світу підвели мене на самоплив

А коли вночі духи вирують по небу

Я бажаю крил, щоб приєднатися до їхньої беззаконної їзди

Але невидимі руки тягнуться до мого горла

Я відчуваю їх жахливе тепло, як сонце сходить на злодійство

Зухвалим я залишаюся і (незважаючи на те) я втратив усе, що мав

Я вітаю світанок молотом мертвих

Назавжди є пісня мого спасіння

І мої слова ніколи не були призначені для того, щоб ти наспівував

І хоча мій голос захлинувся радістю

Моя пісня — заклик до приходу Горя

Померти — це навчитись блискучій мудрості

Багатство рубінового одкровення

Це джерело нескінченного відчаю

Все ще ховається в синьому світінні

Все, що ми коли-небудь могли знати

І тому ми вирушили на безцільний шлях

Обрій, повія, вагітна відреченням

Продовжуємо в обурені світлі

Завжди вперед, із запеклою шкірою

До початку End’s Begin

Стійкість протитечії

Є в крові, яку ми крововипускаємо

Щоб розділяти твоїм болем

О, ти вдосконалив безіменне полум’я

Ми називаємо тебе на ім’я

Жорстока любов, така голодна й сповнена гніву

Мій бог — пожираючий вогонь, заздрісний Бог

Аромат завтрашнього дня

І завтра, і завтра

Інкрементно в нашій цілі

Ні до чого ми націлені

Ми ковзаємось, ковзаємо, тонемо й боремося

На відчайдушній і святій дорозі

Ми розриваємо кордони перед нами

брати

Сестри

В самоті бога

І води ніщо

Постійне нагадування

Що ми

Є

Ніде