Threat Level No. 3 - The Black Dahlia Murder

Society I beg of thee

Open your hateful arms to me

For now I am just like you

You see my balls rattle in a jar

‘neath smiling mask remains a past

As I recant couldn’t help but laugh

Was that really me who had sipped from the glass

Wrought of all pedophilic sin?

Merely the calm thrust between

The two most violent storms man’s seen

Or a libido guillotined forevermore?

They dangle bait right in my face

That once did make my heart so race

But hormonally my desire replaced

To quell all but the faintest roar

Merrily o mother let them play

The boogeyman he has gone away

The slender one who would make his prey

From the good little girls and boys

Come tempt the fates I do implore

For I am not He anymore

Subject to all parental scorn

Demon exiled

Threat level number three

A badge to my reign of depravity

If it’s only my death that can set us all free

Then what is it we’re waiting for?

My crimes of sick lust they’ve secured me a space

In a man’s most befeared and respected of place

In the home of the horned and His torturing flames

I deserve all of this and more

Thwarting the raping beast

That deep inside me sleeps

In a hope that this history will never repeat

My dick my gun now obsolete

Are we all here just grasping at straws?

Is the Devil’s will absolute is it stronger than laws?

Can I walk freely down darkened streets that I’ve stalked?

Is there truly a hope left for me?

Down her leg blood trickled

I remember her every breath

Chemically castrated

Normality is mandated for now

Leaden the weight of this arms they could not bear

Gonadal atrophy a product of their care

Reclusive enemy inside me he dwells

Guilt swells abysmally unequaled my hells

Society I truly beg of thee

I should remain behind silver lock and key

Feeling the rip of young tissues ‘round my meat

Now a fading dream to this pitch-blackened sheep

Threat level number three

A badge to my reign of depravity

If it’s only my death that can set us all free

Then what is it we’re waiting for?

My crimes of sick lust they’ve secured me a space

In a man’s most befeared and respected of place

In the home of the horned and His torturing flames

I deserve all of this and more

Thwarting the raping beast

That deep inside me sleeps

In a hope that this history will never repeat

My dick my gun now obsolete

Are we all here just grasping at straws?

The Devil’s will absolute is it stronger than laws?

Can I walk freely down darkened streets that I’ve stalked?

Is there truly a hope that is left for poor pathetic fucking me?

Суспільство, я благаю тебе

Розкрийте мені свої ненависні обійми

Наразі я такий, як ви

Ви бачите, як мої кульки брязкають у банці

«Нижня усміхнена маска залишається минулим

Як я зрікся, не міг не сміятися

Чи справді це був я, який сьорбнув із склянки

Виникли всі педофільні гріхи?

Просто спокійна поштовх між

Дві найсильніші шторми, які бачив чоловік

Або лібідо, яке назавжди зникло?

Вони бовлять приманку мені прямо в обличчя

Одного разу моє серце так забилося

Але гормонально моє бажання замінило

Щоб придушити все, окрім найменшого гуркоту

Радо, мама, дозволь їм пограти

Бугімен, якого він поїхав

Той стрункий, який стане здобиччю

Від хороших дівчаток і хлопчиків

Спокушайте долі, про які я благаю

Бо я більше не Він

Підлягає всій зневазі батьків

Демон вигнаний

Рівень загрози номер три

Знак мого правління розбещеності

Якщо лише моя смерть може зробити нас вільними

Тоді чого це ми чекаємо?

Мої злочини, пов’язані з хворобливою пожадливістю, забезпечили мені місце

На найстрашнішому й найшанованішому місці чоловіка

У домі рогатого та Його мучливого полум’я

Я заслуговую на все це та багато іншого

Зрив зґвалтування звіра

Це глибоко всередині мене спить

У надії, що ця історія ніколи не повториться

Мій член, моя зброя тепер застаріла

Ми всі тут просто хапаємося за соломинку?

Чи є воля диявола абсолютна, чи вона сильніша за закони?

Чи можу я вільно ходити темними вулицями, за якими я переслідував?

Чи справді є надія для мене?

По її нозі стікала кров

Я пам’ятаю кожен її подих

Кастрований хімічно

Поки що нормальний обов’язковий

Вони не могли витримати вагу цієї зброї

Атрофія статевих залоз є продуктом догляду за ними

Ворог-відлюдник всередині мене він живе

Почуття провини безмірно наростає, не зрівнявшись із моїм пеклом

Суспільство, я справді благаю тебе

Я маю залишатися за сріблястим замком і ключем

Відчуваю розрив молодих тканин навколо свого м’яса

Тепер мрія, що згасає для цієї почорнілої вівці

Рівень загрози номер три

Знак мого правління розбещеності

Якщо лише моя смерть може зробити нас вільними

Тоді чого це ми чекаємо?

Мої злочини, пов’язані з хворобливою пожадливістю, забезпечили мені місце

На найстрашнішому й найшанованішому місці чоловіка

У домі рогатого та Його мучливого полум’я

Я заслуговую на все це та багато іншого

Зрив зґвалтування звіра

Це глибоко всередині мене спить

У надії, що ця історія ніколи не повториться

Мій член, моя зброя тепер застаріла

Ми всі тут просто хапаємося за соломинку?

Абсолютна воля диявола — вона сильніша за закони?

Чи можу я вільно ходити темними вулицями, за якими я переслідував?

Чи справді залишилася надія на жалюгідне трахкання мене?