Nocturnal - The Black Dahlia Murder

Between the lines of dead language tongues, before the dawn our hearts they

shall hunt.

The smell of blood excites the nostrils at first cut.

The sanguinary worship of red spraying punctures a sight so divine.

Clutching her carcass, a face frozen in time.

A distorted dialect for the

draining of veins to the flooding of bedsheets with sick crimson rain.

A warped diction of scriptures befouled, traditions steeped within disgraces

reviled.

Father, unholy one, to your night realm we bow.

Nocturnal majesty,

sworn to black we’ll always be.

Damnation’s diction, a deadly disclosure,

our poisons in their goblets drip.

(Oh how) How perfectly hideous, so eloquently scribed- each scripture so skillfully sick.

Parchment scabbed over with plasmatic prose, prophesize

permanent night.

The words of sheer blackness paint ebony my soul and bestow me with infernal might.

A warped diction of scriptures befouled, traditions steeped within disgraces

reviled.

Father, unholy one, to your night realm we bow.

Nocturnal majesty,

sworn to black we’ll always be.

Hatred and persistance, destined to see a complete eclipse of that hated sphere the sun.

By the light unspoken, this language of brutality.

Enraptured I have become

uhonly.

Night’s arms welcome me.

Nocturnal majesty, sworn to black we’ll always be.

Hatred and persistance,

destined to see a complete eclipse of that hated sphere the sun

Між рядками мертвих мов, перед світанком наші серця вони

буде полювати.

Запах крові збуджує ніздрі при першому розрізі.

Кровавий поклоніння червоному розбризкуванню пронизує так божественне видовище.

Стискаючи її тушу, обличчя завмерло в часі.

Спотворений діалект для

дренування вен до заливання постільної білизни хворим багряним дощем.

Викривлена ​​дикція писань зіпсована, традиції просочені ганьбою

лаяли.

Отче, нечестивий, твоєму нічному царству вклоняємося.

Нічна величність,

присягнути до чорного, ми завжди будемо.

Дикція прокляття, смертельне розкриття,

наша отрута в їхніх келихах капає.

(Ох як) Як досконало огидно, так промовисто написано – кожен вірш із Писання так вміло хворий.

Пергамент, покритий плазматичною прозою, пророкує

постійна ніч.

Слова чистої чорноти фарбують мою душу чорним деревом і дарують мені пекельну силу.

Викривлена ​​дикція писань зіпсована, традиції просочені ганьбою

лаяли.

Отче, нечестивий, твоєму нічному царству вклоняємося.

Нічна величність,

присягнути до чорного, ми завжди будемо.

Ненависть і наполегливість, призначені побачити повне затемнення тої ненависної кулі сонця.

У світлі невисловленого, ця мова жорстокості.

Я був у захваті

тільки.

Обійми ночі вітають мене.

Нічна величність, присягнутою на чорне, ми завжди будемо.

Ненависть і наполегливість,

призначено побачити повне затемнення тої ненависної кулі Сонця