The Blackest Incarnation - The Black Dahlia Murder

I awaken — deep in the grasp of frozen pines

Not a shred of clothing, yet I feel no cold

The woods envelope my soul

Perception multiplies

My senses heighten to extremes

My heart beat ever increasing

The only sound aside from the wailing of the wind through the trees

I know no fear

Boundaries of mortal human flesh have abandoned me as I am renewed

I dreamt of such a mutation for countless winter nights

My essence became that of a beast

I gracefully cut through the forest

Shedding my former husk

Unfettered by the hindrances of past

My purpose manifests, I am void of delusion

I am born into this wolven form in seek of human flesh

Lead by vampiric hunger

I will to feast upon the bones of the meek

The marrow of my enemies

Lusting to be bathed in the blood of a child

To quench my maw with shreds of virgin flesh

To tear apart he who I once was

To rid the world of his feeble lies

For days I travel north, leaving a trail of hollowed bodies in my frigid wake

Finding my way back home to stalk amongst the feeble mortals

In the clothing of a sheep

Envenomed, I am the blackest incarnation

The end of their disease

On my arrival, vengeance swings a heavy hand

Crushing the will of god

For countless winter nights I have dreamt of such a day

I’d watch the humans crawl 'neath a swirling den of pain

The plight of all creation

The fall of their existence

Extinction, the will of humanity

Forsaken by my hand

Oh weep, the angels shall be destroyed

As claws remove their wings

Jaws sodden in the purest blood

In the purest fucking blood I bathe!

This blackened hand shall reap

Shall reap insurmountable

Undying, cleaving the sickly hearts of mortals true

Earth falls as heaven shall

Crumbing as god has taken knee and felt his creation’s pain

The humans' fucking pain

Our lord has birthed the perfect evil unto this fragile earth

The sands of time now weigh against you

Pounding your weathered backs

Impending dread is cast upon you to swallow whole your faith

The boundaries of your mortality are the only remorse you’ll be shown

I arrive unwritten to blacken the work of your lord

Your god so feeble, allowed for this end to be born

Your god so feeble, trampled 'neath my wrath

To die crushed beneath my fist

To fall as heaven shall

My purpose manifests, I am void of delusion

I am born into this wolven form in seek of human fucking flesh

Я прокидаюся — глибоко в обіймах замерзлих сосен

Ні шматочка одягу, але мені не холодно

Ліс огортає мою душу

Сприйняття примножується

Мої почуття загострюються до крайніх

Моє серце б’ється все частіше

Єдиний звук, окрім голосіння вітру крізь дерева

Я не знаю страху

Межі смертної людської плоті покинули мене, коли я оновлювався

Про таку мутацію я мріяв незліченну кількість зимових ночей

Моя сутність стала суть звіра

Я витончено рубаю ліс

Линяю колишнє лушпиння

Не обмежений перешкодами минулого

Моя мета проявляється, я позбавлений оман

Я народжений у цій вовчій формі у шуканні людської плоті

Наслідує вампірський голод

Я хочу ласувати кістками лагідних

Мозок моїх ворогів

Бажання бути купатися в крові дитини

Щоб загасити мою пащу шматочками невинного м’яса

Розірвати того, ким я колись був

Щоб позбавити світ від його слабкої брехні

Протягом днів я мандрую на північ, залишаючи шлях вибитих тіл у моєму холодному сліді

Знайти дорогу додому, щоб переслідувати слабких смертних

В одежі вівці

Отруєний, я найчорніша інкарнація

Кінець їхньої хвороби

Коли мого прибуття, помста махає важкою рукою

Знищення волі Божої

Незліченні зимові ночі я мріяв про такий день

Я б дивився, як люди повзають під закрученим вертепом болю

Тяжке становище усього творіння

Падіння їхнього існування

Вимирання, воля людства

Покинутий моєю рукою

О, плачте, ангели будуть знищені

Як кігті знімають крила

Щелепи просякнуті найчистішою кров’ю

У найчистішій бісаній крові я купаюся!

Ця почорніла рука пожне

Пожне непереборне

Невмираюча, розсікаючи хворобливі серця смертних правди

Земля падає, як небо

Крихаючи, як бог, став на коліна і відчув біль свого творіння

Проклятий біль людей

Наш Господь породив досконале зло на цій тендітній землі

Піски часу тепер важать проти вас

Стукання по обвітреним спинам

Страх, що насувається, накинуто на вас, щоб повністю поглинути вашу віру

Межі твоєї смертності — це єдине каяття, яке тобі проявлятимуть

Я прибув ненаписаним, щоб очорнити роботу вашого володаря

Ваш бог такий слабкий, що дозволив, щоб цей кінець народився

Твій бог такий слабкий, розтоптаний під моїм гнівом

Померти, розчавлений під моїм кулаком

Впасти, як небо

Моя мета проявляється, я позбавлений оман

Я народжений у цій вовчій формі у пошуку людської проклятої плоті