Nihil - The Amenta

First came the word

And that word was nothing

Sounded syllables in boundless thought

Is this it?

Or all?

Or everything

A reflection between parallel mirrors?

In a book never written

Seen through a frameless window

Nihil est

The opiate of the masses

Diluted and polluted

Curls in wisps over vacant idols

To stillborn children

Mother nature gave birth to husks

That dissolve and decay back to dirt

In the melody between notes

In the notes in arrest

In discord in a cord

Nihil est

In the words between lines

In the worst of the best

In the dust in the pews

Nihil est

Like words of empty praise

Washing over an empty congregation

Like a cancelled play, played out

To a sleeping audience of mannequins

Like a television flickering

Static in an empty concrete room

In thoughts so vast nothing is possible

When nothing exists everything is always permitted

Existence is no great gift

Death is not a beginning

But in nothing it is a rift

Love, Hate in a cold dream

A cold clockwork circumstance

A random unknown hidden in simple patterns

It’s a chalk outline, not a halo

Leave crutches for cripples

Leave dependence to drones

Lies to the harvest for truth to be sown

In the melody between notes

In the notes in arrest

In discord in a cord

Nihil est

In the words between lines

In the worst of the best

In the dust in the pews

Nihil est

Першим прийшло слово

І це слово було нічим

Звучали склади в безмежній думці

Це це?

Або всі?

Або все

Відображення між паралельними дзеркалами?

У книзі, ніколи не написаній

Побачений крізь безрамне вікно

Nihil est

Опіат для мас

Розбавлені і забруднені

Кудряшки в’ються над вільними ідолами

Для мертвонароджених дітей

Матінка-природа породила лушпиння

Вони розчиняються й повертаються в бруд

У мелодії між нотами

У замітках під арешт

У розбіжності в шнурі

Nihil est

У словах між рядками

У найгіршому з кращого

У пилю на лавах

Nihil est

Як слова пустої похвали

Миття порожнього збору

Наче скасована п’єса, розіграна

Для сплячої аудиторії манекенів

Ніби мерехтить телевізор

Статика в порожньому бетонному приміщенні

У таких величезних думках нічого не можливо

Коли нічого не існує, все завжди дозволено

Існування — не великий подарунок

Смерть — це не початок

Але ні в чому це розрив

Любов, ненависть у холодному сні

Холодний годинниковий механізм

Випадковий невідомий, прихований у простих шаблонах

Це крейдовий контур, а не ореол

Залиште милиці для калік

Залиште залежність від дронів

Брехня до жнива, щоб посіяти правду

У мелодії між нотами

У замітках під арешт

У розбіжності в шнурі

Nihil est

У словах між рядками

У найгіршому з кращого

У пилю на лавах

Nihil est