That Unwanted Animal - The Amazing Devil

There’s a second wind coming

As we lie here in our bed

It rattles the bones of our fathers

Carries whispers from the dead

And you, you light a candle

And I make sure the bairns are fed

You turn the telly on

To drown out your fear

You make the bed up silent on the floor

So no-one will hear us

You try so loud to love me

I cannot seem to hear

'Cause you, you touch

My skin peels off like paint

But beneath all of our panting

There’s this noise I cannot shake

('Cause you you touch my pain

All our panting shame)

Can’t you hear that scratching?

There’s something at the door

But the wind has picked us up now

We’re hanging in the air

And as you grip me like an animal

That you’re about to spear

‘Be good to me,' I whisper

And you say ‘What?'

And I say ‘Nothing dear'

Can’t you hear it?

It can hear you

It wants me to

Throw the plate at the wall

I’m the paper cut that kills you

I’m the priest that you ignored

I’m the touch you crave, I’m the plans that you made, but fuck all your plans

I’m bored

And can’t you hear that scratching?

I ask your eyes

I’ve got knuckle burn from typing all these lines into your chest

And as the belt from your buckle is tightening I make shipwrecks out of my dress

And the door below it splinters

And the creature creeps inside

And we fall into each other

The scratching grows so loud

Because that unwanted animal

Wants nothing more than to get out

And I scream

‘What's the time Mr Wolf?'

But you, you’re blind, you bleat, you bear your claws

And you rip my ribcage open

And devour what’s truly yours

And our screaming joins in unison

I cry out to the lord

'Cause if we join our hands in prayer enough

To God I imagine it all starts to sound like applause

Can’t you hear it?

It can hear you

It wants me to…

And those plates they smash like waves

(Place your hand in mine)

And on the wind it howls

(How long can this last?)

But that second wind is coming love, it’s coming for all we own

And on the creature scratches, it doesn’t know how to get out (Let me out)

And you, you follow philosophies

But me, I laugh I choke

‘Well hello, my hollow Holofernes'

I wink but you don’t get the joke

‘Hold the hand of the god-child' they said

‘As he falls from the sky'

'Be good to me' I beg of him

'Be good to me' I beg of him

Be good, be good, be good, be good, be good, be good, be good

And he replies…

‘No no, not I.'

Настає другий вітер

Коли ми лежимо тут, у нашому ліжку

Це тріскає кістки наших батьків

Несе шепіт з мертвих

А ти запалиш свічку

І я перевіряю, чи нагодують барнів

Ви вмикаєте телевізор

Щоб заглушити свій страх

Ти мовчки застеляєш ліжко на підлозі

Тому нас ніхто не почує

Ти так голосно намагаєшся полюбити мене

Здається, я не чую

Бо ти торкаєшся

Моя шкіра лущиться, як фарба

Але під усім нашим задиханням

Це шум, який я не можу позбутися

(Тому що ти торкаєшся мого болю

Весь наш задиханий сором)

Ви не чуєте цього дряпання?

У дверях щось є

Але зараз вітер підхопив нас

Ми зависаємо в повітрі

І коли ти обіймаєш мене, як тварину

що ви збираєтеся вколоти

«Будь добрим зі мною», — шепочу я

І ви скажете: «Що?»

І я кажу: "Нічого, люба"

Ви не чуєте цього?

Воно вас чує

Воно хоче, щоб я

Киньте тарілку в стіну

Я той папір, який тебе вбиває

Я священик, якого ти проігнорував

Я — дотик, якого ти жадаєш, я — плани, які ти склав, але на хуй усі твої плани

Мені нудно

І ти не чуєш цього дряпання?

Я запитую твої очі

Я отримав опік пальців від того, що набрав усі ці рядки у твої груди

І коли ремінь із твоєї пряжки затягується, я роблю корабельну аварію зі своєї сукні

А двері під ним розсипаються

І істота заповзає всередину

І ми впадаємо один в одного

Дряпання стає таким голосним

Бо ця небажана тварина

Не хоче нічого іншого, як вийти

І я кричу

"Котра година, містер Вовк?"

Але ти, ти сліпий, ти блеєш, ти несеш свої пазурі

І ти розриваєш мені грудну клітку

І їсти те, що справді твоє

І наш крик об’єднується в унісон

Я кричу до господа

Тому що, якщо ми з’єднаємо свої руки в молитві достатньо

Богу, я уявляю, що це все починає звучати як оплески

Ви не чуєте цього?

Воно вас чує

Воно хоче, щоб я…

І ті тарілки вони розбивають, як хвилі

(Покладіть свою руку в мою)

А на вітрі виє

(Як довго це може тривати?)

Але це друге дихання — це кохання, воно приходить до всього, що ми є

І ця істота подряпина, вона не знає, як вибратися (Відпусти мене)

А ви, ви дотримуєтеся філософії

Але я, сміюся, задихаюся

«Ну привіт, мій пустий Олоферне»

Я підморгую, але ви не розумієте жарту

Вони сказали: «Тримайте за руку хрещеника».

«Як він падає з неба»

«Будь добрим до мене», я благаю його

«Будь добрим до мене», я благаю його

Будь добрим, будь добрим, будь добрим, будь добрим, будь добрим, будь добрим, будь добрим

І він відповідає…

«Ні, ні, не я».