Almost Forgotten Empire - Thalarion

There they lived fortunate and alone

Beyond the stonewalls of merciless time

They drank the water from the fount of wisdom

And felt the whiff of the ancient spirits

The wind was rustling among the time-honoured oaks

Whispering the sacrosanct song of their lives

Prophecy of a distant future so unimaginable

Hovered over their breezy head, their breezy head

So there they lived fortunate and alone

Under the triumphs of endless night

That gave them sensation of beautiful fear

A fear that never passed away

Ancient Slavic rite to the glory of Perun

And on every night during the glamorous time

They lit the stars that have already burnt out

Lanterns of ages lost in the darkness

Mirrors of time broken to pieces

So there they lived fortunate and alone

Under the triumphs of endless night

That gave them sensation of beautiful fear

A fear that never passed away

Там вони жили щасливо й самотньо

За кам’яними стінами немилосердного часу

Вони пили воду з джерела мудрості

І відчув подих стародавніх духів

Шумів вітер серед вікових дубів

Шепотять священну пісню свого життя

Пророцтво про далеке майбутнє, таке немислиме

Парів над їхньою свіжою головою, над їхньою свіжою головою

Тож там вони жили щасливо й самотньо

Під тріумфами нескінченної ночі

Це викликало у них відчуття чудового страху

Страх, який ніколи не минув

Давньослов’янський обряд на славу Перуна

І щовечора в цей гламурний час

Вони запалили зірки, що вже догоріли

Ліхтарі віків, загублені у темряві

Дзеркала часу розбиті на шматки

Тож там вони жили щасливо й самотньо

Під тріумфами нескінченної ночі

Це викликало у них відчуття чудового страху

Страх, який ніколи не минув