A Herald of Sorrow & Wretchedness - Thalarion

Wicked clouds over my head

They are greedy as the pressure of time

A life-potion has spilt, all is dead

Like a light of the immense eternity

Embracing my last will, blood is my bread

My words are the pictures

The pictures of my sorrow

Floating in the raptures

Incessant raptures that I follow

My muse is so huge, but not serene

As the haze in the ancient woods

As the grangeur of the Tatras

As the endless sidereal time

Penetrating through my mind

And the loveliness of pleasure I can’t find

I hold the key to the enigmatic gate

As I pass through my life to dream

To discover the secret clutches of fate

And listen to the silent waterstream

Trees cry in my arms

Dry with no splendour

Delight has forever gone

Bloody dawn torn by the thunder

I am element of neverending light

But I am also the element of the night

I fan the fires burning all the happiness

I am a herald of sorrow and wretchedness

Злі хмари над моєю головою

Вони жадібні, як тиск часу

Життєве зілля вилилося, все мертво

Як світло безмежної вічності

Обіймаючи мою останню волю, кров – мій хліб

Мої слова — це картинки

Картини мого смутку

Плаває в захваті

Безперервні захоплення, за якими я слідую

Моя муза така величезна, але не безтурботна

Як серпанок у старовинних лісах

Як владиця Татр

Як нескінченний зоряний час

Проникаючи крізь мій розум

І краси насолоди я не можу знайти

Я тримаю ключ від загадкових воріт

Коли я проходжу крізь життя для мріяти

Щоб відкрити таємні лапи долі

І слухайте тихий водний потік

Плачуть дерева в моїх руках

Висушити без пишності

Радість назавжди пішла

Кривавий світанок, розірваний громом

Я   елемент нескінченного світла

Але я також стихія ночі

Я розвіюю вогні, що спалюють усе щастя

Я провісник скорботи та нещастя