Дети культурной войны - Теория

Снова новая жизнь, снова время новых идей!

Снова время войны, время войны людей.

Снова души раскрыты для принятия лживых.

Снова только мечта: «Дайте мне выжить,

Дайте мне выжить!!»

И голодную Землю посыпают узором,

Чьих-то правил как стать и царем и героем.

Выпивая и память, и красивую веру,

Оставляя объедки, пустоту да фанеру.

Мы дети культурной войны,

Сонный страх гламурной страны,

Дети культуры без форм,

Исправляют ошибки реформ.

Время,

Время,

Время наших реформ.

Пластилиновый мир быстро тает от света

И расплылся в улыбке добрый дядя с конфетой,

И смелее идти по шаблону в дорогу,

Свои лоб и колени — все монетному Богу,

Все монетному Богу.

Люди, сказки и самообман,

И вера в Чудеса.

Люди, тишина изначально

И мы, звучащие глухим далеким звуком,

Что чувствуем, что слышим,

Что нужен нам как воздух…

Мы дети,

Мы дети,

Мы дети…

Знову нове життя, знову час нових ідей!

Знову час війни, час війни людей.

Знову душі розкриті для прийняття брехливих.

Знову лише мрія: «Дайте мені вижити,

Дайте мені вижити!!

І голодну Землю посипають візерунком,

Чиїх правил як стати і царем і героєм.

Випиваючи і пам'ять, і красиву віру,

Залишаючи недоїдки, порожнечу і фанеру.

Ми діти культурної війни,

Сонний страх гламурної країни

Діти культури без форм,

Виправляють помилки реформ.

Час,

Час,

Час наших реформ.

Пластиліновий світ швидко тане від світла

І розплився в посмішці добрий дядько з цукеркою,

І сміливіше йти по шаблону в дорогу,

Свої лоба і коліни — все монетному Богу,

Все монетному Богові.

Люди, казки і самообман,

І віра в Чудеса.

Люди, тиша спочатку

І ми, що звучать глухим далеким звуком,

Що відчуваємо, що чуємо,

Що потрібне нам як повітря…

Ми, діти,

Ми, діти,

Ми діти…