Недоискренность - Ten Tonn Hammer

Ох как противно

Писать себя построчно.

Это утопия,

Не сладкая — не то что.

И якобы любя

Впустую и не прочно…

Ты не прощай меня,

Сей пессимизм пророча

И боль тая, я хочу, чтоб жизнь стала короче…

И нет больше тузов у меня в рукаве, в рукаве…

И опять, в сотый раз

Всё катится ко дну,

Царапает алмаз

Связь обоюдную.

и нить надорвалась,

Я за неё держусь.

Ни меня и ни нас

не будет наяву

И вновь боль тая, я хочу, чтоб жизнь стала короче…

И нет больше тузов у меня в рукаве, в рукаве…

Обратить

Водовороты…

Остановить

Эти потоки

Больше не жить,

Преданностью.

Хватит душить

Этой недоискренностью

Это недоискренность

И боль тая, я хочу, чтоб жизнь стала короче…

И нет больше тузов у меня в рукаве, в рукаве…

Ох як гидко

Писати себе рядково.

Це утопія,

Не солодка—не що.

І нібито люблячи

Марно і не міцно ...

Ти не прощай мене,

Цей песимізм пророча

І біль та, я¦хочу, щоб життя стало коротшим...

І немає більше тузів у мені в рукаві, в рукаві…

І знову, у сотий раз

Все котиться до дна,

Дряпає алмаз

Зв'язок взаємний.

і нитка надірвалася,

Я за неї тримаюся.

Ні мене і ні нас

не буде наяву

І знову біль та, я хочу, щоб життя стало коротшим…

І немає більше тузів у мені в рукаві, в рукаві…

Звернути

Вир…

Зупинити

Ці потоки

Більше не жити,

Відданістю.

Досить душити

Цією недощирістю

Це недощирість

І біль та, я¦хочу, щоб життя стало коротшим...

І немає більше тузів у мені в рукаві, в рукаві…