В клочья - Таня Степанова

Пока ты спишь, я гордо несу

Знамя нашей любви, и дрожат на ветру

Губы, ресницы и руки мои

Я ищу тебя там, где замирают огни

В отражении неба, где живут мои мечты

Где только ты и я, где только я и ты

Я знаю, там живёт, невидима для глаз

Та любовь, что сильнее нас

Ты разрываешь мои чувства в клочья

Я перепутала уже день с ночью,

Но знаю — даже там, где выхода нет

Мой внутренний голос подскажет ответ

Ты разрываешь мои чувства в клочья

И без тебя как-то мне не очень

Как фазу тока, перепутав день и ночь

Я как во сне убегаю от себя прочь

Убегаю от себя прочь

Когда нет тебя рядом, ток проходит по венам

Я одна за двоих лишь в любовь эту верю

Облака, словно стены, так низко над нами

Я, словно крылом, их рукой разрываю

Эти чувства, как волны, непостижимы

Я сгораю от них, повторяя твоё имя

Я сгораю от них, повторяя твоё имя

Ты разрываешь мои чувства в клочья

Я перепутала уже день с ночью,

Но знаю — даже там, где выхода нет

Мой внутренний голос подскажет ответ

Ты разрываешь мои чувства в клочья

И без тебя как-то мне не очень

Как фазу тока, перепутав день и ночь

Я как во сне убегаю от себя прочь

Убегаю от себя прочь

Ты разрываешь мои чувства в клочья

Я перепутала уже день с ночью,

Но знаю — даже там, где выхода нет

Мой внутренний голос подскажет ответ

Ты разрываешь мои чувства в клочья

И без тебя как-то мне не очень

Как фазу тока, перепутав день и ночь

Я как во сне убегаю от себя прочь

Убегаю от себя прочь

Поки ти спиш, я гордо несу

Прапор нашого кохання, і тремтять на вітрі

Губи, вії та руки мої

Я шукаю тебе там, де завмирають вогні

У відображенні неба, де живуть мої мрії

Де тільки ти і я, де тільки я і ти

Я знаю, там живе, невидима для очей

Та любов, що сильніше за нас

Ти розриваєш мої почуття на шматки

Я переплутала вже день з ніччю,

Але знаю — навіть там, де виходу немає

Мій внутрішній голос підкаже відповідь

Ти розриваєш мої почуття на шматки

І без тебе якось мені не дуже

Як фазу струму, переплутавши день і ніч

Я як усні утікаю від себе геть

Втікаю від себе геть

Коли тебе немає поруч, струм проходить по венах

Я одна за двох лише в любов цю вірю

Хмари, як стіни, так низько над нами

Я, немов крилом, їх рукою розриваю

Ці почуття, як хвилі, незбагненні

Я згоряю від них, повторюючи твоє ім'я

Я згоряю від них, повторюючи твоє ім'я

Ти розриваєш мої почуття на шматки

Я переплутала вже день з ніччю,

Але знаю — навіть там, де виходу немає

Мій внутрішній голос підкаже відповідь

Ти розриваєш мої почуття на шматки

І без тебе якось мені не дуже

Як фазу струму, переплутавши день і ніч

Я як усні утікаю від себе геть

Втікаю від себе геть

Ти розриваєш мої почуття на шматки

Я переплутала вже день з ніччю,

Але знаю — навіть там, де виходу немає

Мій внутрішній голос підкаже відповідь

Ти розриваєш мої почуття на шматки

І без тебе якось мені не дуже

Як фазу струму, переплутавши день і ніч

Я як усні утікаю від себе геть

Втікаю від себе геть