Увы (feat. Заги Бок) - Tandem Foundation, Заги Бок

В воздухе пахнет сыростью ноябрь плел весь день,

Я вновь пропавший без вести, но как себя вести.

Как это вынести это увы мой стиль,

Сиди на месте дрозд ты просто не пи*ди.

Звучок по полной потом поток в микро дешевый,

Но если ты не понял увы ты слушал ж*пой.

Я взял два слова с разных строчек и их заштопал.

А ты за шторой прячешь окна чтоб не вошел никто.

Сквозь решето я пропускаю все остатки мозга,

Остатки остаются внутри белой полоской.

Все слишком просто увы твой разум слишком плоский.

Чтобы понять, о чем я заваливайся в гости.

Кидаю горсти грусти может быть попустит,

Где-то по ту степь меня поймут по-русски.

Держи свой курс на музыку,

Окраина Москвы передает привет во все дворы, увы.

В воздухе пахнет серостью словно конец всему,

Мы живем песнями даже когда идем ко дну.

Увы, но вы не тру, увы, но ты не крут.

Самокрутка в круг, но ваши рифмы не прут.

Кто тут, тут Слэмо, и где бы я не был.

Это мой рэпчик и по ходу он со мной навечно.

Косой подлечен, плюс косой на вечер.

С невнятной речью с парнями по приречке.

В воздухе пахнет серостью, как при СССР,

В городе ветер ноябрь окна на север.

Крашу последние резервы для соседей присев.

Развернув газетку, домофон, двухкассетник.

Играет бит, что держит тебя прибитым к полу.

Заги Бок тот типок в желтом поло,

Что никак не положит свои зубы на полку.

Пока в рэпе так много бестолковых пи*даболов.

И бардак, как на заборах кварталов,

Где мои парни курят со рта и идет пар изо рта их,

И я их встретив не спроста им пятак кидаю,

Но вам до них увы и ах, как до Китая *пты.

У повітрі пахне вогкістю листопад плів весь день,

Я знову зниклий безвісти, але як поводитися.

Як це винести це на жаль мій стиль,

Сиди на місці дрізд ти просто не пі*ді.

Звучок по повній потім потік у мікро дешевий,

Але якщо ти не зрозумів на жаль ти слухав ж*пою.

Я взяв два слова з різних рядків і їх заштопав.

А ти за шторою ховаєш вікна щоб не ввійшов ніхто.

Крізь решето я пропускаю всі залишки мозку,

Залишки залишаються всередині білою смужкою.

Все занадто просто на жаль твій розум занадто плоский.

Щоб зрозуміти, про що я завалюйся в гості.

Кидаю жмені смутку може бути попустить,

Десь по степу мене зрозуміють російською.

Тримай свій курс на музику,

Окраїна Москви передає привіт у всі двори, на жаль.

У повітрі пахне сірістю наче кінець усьому,

Ми живемо піснями навіть коли йдемо до дня.

На жаль, але ви не тру, на жаль, але ти не крутий.

Самокрутка в коло, але ваші рими не пруть.

Хто тут, тут Слемо, і де я не був.

Це мій репчик і по ходу він зі мною надовго.

Косий підлікований, плюс косий на вечір.

З невиразною промовою з хлопцями по річці.

У повітрі пахне сірістю, як за СРСР,

У місті вітер листопад вікна на північ.

Фарбую останні резерви для сусідів присівши.

Розгорнувши газетку, домофон, двокасетник.

Грає біт, що тримає тебе прибитим до підлоги.

Заги Бок той типок у жовтому поло,

Що ніяк не покладе свої зуби на полку.

Поки що в репі так багато безглуздих підболів.

І бардак, як на огорожах кварталів,

Де мої хлопці курять з рота і іде пара з рота їх,

І я їх зустрівши не просто ним п'ятак кидаю,

Але вам до них на жаль і як до Китаю *пти.