Тишина - ТАйМСКВЕР

Под гром ракет и скрежет слов

Мы привыкли казаться святыми,

Берем свое от жизни, но

День за днем лишь теряем крылья.

Может, он просто миф или сказка —

Мудрый Бог, что следит за куском земли,

И молитвы остались напрасными?

Где твой свет?

Я искал его в этой пустыне

Среди тех,

Кто беспечно бродит в тишине.

Столько лет

Я чертил на небе твое имя,

Но и в нем ответа нет, в нем ответа нет…

Мы так хотим быть чистыми

В своем маленьком, глянцевом мире,

Что готовы класть на истины,

Полагаясь на штампы религий.

Может, он навсегда отвернулся,

Сотворив новый мир для своей любви,

Или мы — лишь космический мусор

В бесконечности?..

Где твой свет?

Я искал его в этой пустыне

Среди тех,

Кто беспечно бродит в тишине.

Столько лет

Я чертил на небе твое имя,

Но и в нем ответа нет, в нем ответа нет…

В бесконечной тишине

Мы брошены навеки,

Словно искры или маленькие дети,

Что, играя, пробуют найти свои ответы

В этой бесконечности.

Обмани, убей — тебе

Не будет ничего за это,

Если Бога нет.

Достаточно закрыть ладонями лицо

И взять себе частицу этой бесконечности.

В бесконечной тишине

Мы брошены навеки,

Словно искры или маленькие дети,

Что, играя, пробуют найти свои ответы

В этой бесконечности.

Обмани, убей — тебе

Не будет ничего за это,

Если Бога нет.

Достаточно закрыть ладонями лицо

И взять себе частицу этой бесконечности.

Где твой свет?

Я искал его в этой пустыне

Среди тех,

Кто беспечно бродит в тишине.

Столько лет

Я чертил на небе твое имя,

Но и в нем ответа нет, в нем ответа нет,

В нем ответа нет, в нем ответа нет…

Під грім ракет і скрегіт слів

Ми звикли здаватися святими,

Беремо своє від життя, але

День за днем ​​лише втрачаємо крила.

Може, він просто міф чи казка —

Мудрий Бог, що слідкує за шматком землі,

І молитви залишилися марними?

Де твоє світло?

Я шукав його в цій пустелі

Серед тих,

Хто безтурботно бродить у тиші.

Стільки років

Я креслив на небі твоє ім'я,

Але і в ньому відповіді немає, у ньому відповіді немає...

Ми так хочемо бути чистими

У своєму маленькому, глянсовому світі,

Що готові класти на істини,

Покладаючись на штампи релігій.

Може, він назавжди відвернувся,

Створивши новий світ для свого кохання,

Або ми — лише космічний сміття

В нескінченності?..

Де твоє світло?

Я шукав його в цій пустелі

Серед тих,

Хто безтурботно бродить у тиші.

Стільки років

Я креслив на небі твоє ім'я,

Але і в ньому відповіді немає, у ньому відповіді немає...

У нескінченній тиші

Ми кинуті навіки,

Немов іскри або маленькі діти,

Що, граючи, намагаються знайти свої відповіді

У цій нескінченності.

Обдури, убий — тобі

Не буде нічого за це,

Якщо Бога немає.

Достатньо закрити долонями обличчя

І взяти собі частинку цієї нескінченності.

У нескінченній тиші

Ми кинуті навіки,

Немов іскри або маленькі діти,

Що, граючи, намагаються знайти свої відповіді

У цій нескінченності.

Обдури, убий — тобі

Не буде нічого за це,

Якщо Бога немає.

Достатньо закрити долонями обличчя

І взяти собі частинку цієї нескінченності.

Де твоє світло?

Я шукав його в цій пустелі

Серед тих,

Хто безтурботно бродить у тиші.

Стільки років

Я креслив на небі твоє ім'я,

Але і в ньому відповіді немає, у ньому відповіді немає,

У ньому відповіді немає, у ньому відповіді немає ...