Zostań w moim śnie - Dzem, Tadeusz Nalepa

Nauczyłaś mnie, że dom

Może portem być, gdy sztorm

Kiedy wracam pod nasz dach

Za mną już bóli strach

Nauczyłaś mnie Twych rąk

I gorących ciała łąk

Kiedy wracam do tych ścian

Światło Twych oczu mam

Ile jeszcze mogłem lat

Tak mozolnie przez ten świat

Toczyć kamień dnia, by w noc

Padać jak drzewa kloc

Ty mnie nauczyłaś, że

Radość może być jak chleb

Chleb powszedni, zwykły, nasz

Który Ty dla mnie masz

Zostań, zostań, zostań w moim śnie

Zostań, zostań, zostań w moim śnie

Ти навчив мене вдома

Може бути портом, коли буде шторм

Коли я повернуся на наш дах

За спиною вже був страх

Ти навчив мене своїми руками

І м’ясо гарячих лугів

Коли я повернуся до цих стін

Я маю світло твоїх очей

Скільки мені ще років

Так кропітко через цей світ

Відкотити камінь дня в ніч

Падають, як колода дерев

Ти мене цьому навчив

Радість може бути як хліб

Хліб насущний, хліб звичайний, наш

Яку ти маєш для мене

Залишайся, залишайся, залишайся в моїй мрії

Залишайся, залишайся, залишайся в моїй мрії