Over Bjoergvin Graater Himmerik IV - Taake

for måneblink holder meg våken

etter regnværskveld er intet tørt

og fra tunet blender tåken

morgenrøden visste jeg skulle blø

se mot døden se deg selv dø

dunkel parapsykedelia inni huset

jeg hever blikket og jeg hever kruset

tilstede mitt bud

kulde mot hud

i stedlåst fasong

er hun ikke hos gud

бо місячне світло не дає мені спати

після дощового вечора ніщо не сухо

а з двору туман зливається

світанок знав, що я стікаю кров’ю

дивись у бік смерті, дивись, як помираєш

темна парапсикеделія всередині будинку

Я піднімаю очі й піднімаю кухоль

дай мою заповідь

холод проти шкіри

у замкнутій формі

хіба вона не з богом?