Over Bjoergvin Graater Himmerik II - Taake

mens jeg sprer mitt sinn

over seinhøsts frosne enger

inviteres du herinn

umistelige minner henger

igjen i luften vegger alt

ukristelige vinder flenger

og pensler bjørgvin jævlig kaldt

portretter og byster

fra skyggene skuler

de lytter med meg

en ensom en uler

en likesinnet stemmer i lever og tenker grav

mot månen mot månen

hever og senker hav

vind i natten visker

mot rute

himmels tårer pisker

på snute

rundt trærnes mørke søyler

har stormen ingen tøyler

det innebærer risker

der ute

поки я поширюю свою думку

над пізньоосінними мерзлими луками

вас запрошують сюди

висять безсмертні спогади

залишив у повітрі стіни все

нехристиянські сльози переможця

і щітки гірське вино до біса холодне

портрети та бюсти

з тіней черепи

вони слухають зі мною

самотній і виючий

однодумець голос у печінці і думає могила

назустріч місяцю до місяця

піднімає і опускає моря

вітер вночі витирає

до маршруту

небесні сльози батогою

на морді

навколо темних стовпів дерев

у бурі немає поводів

це передбачає ризики

там