Этажи - T-killah, Вера Брежнева

Этажи, то вверх, то вниз, ты знаешь это жизнь.

Над нами, над нами небеса.

Осталось только лишь поднять глаза.

Записываю, удаляю номера телефонов.

Вчера хочу забыть, чтобы ощутить это снова, снова.

По ступеням каждый день, обгоняя собственную тень.

Чтоб добраться до мечты, нужно не бояться высоты.

Горизонт - открывается и можно не спешить.

Мы летим, а под нами остаются этажи.

Знаешь, это жизнь, знаешь, это жизнь.

Знаешь, это жизнь, знаешь, это жизнь.

Под нами этажи...

Под нами этажи...

Правильно, если б сначала все по правилам.

Не зря же нам с фундамента, всё по ступеням жизнь расставила.

Сколько обжигались, но огня совсем не боялись.

Сколько спотыкались, но мы каждый раз поднимались.

Поднимались.

По ступеням каждый день, обгоняя собственную тень.

Чтоб добраться до мечты, нужно не бояться высоты.

Горизонт - открывается и можно не спешить.

Мы летим, а под нами остаются этажи.

Знаешь, это жизнь, знаешь, это жизнь.

Знаешь, это жизнь, знаешь, это жизнь.

Под нами этажи...

Под нами этажи...

Поверхи, то вгору, то вниз, знаєш це життя.

Над нами, над нами небо.

Залишилося тільки підняти очі.

Записую, видаляю номери телефонів.

Вчора хочу забути, щоби відчути це знову, знову.

Східцями щодня, обганяючи власну тінь.

Щоб дістатися мрії, треба не боятися висоти.

Горизонт – відкривається і можна не поспішати.

Ми летимо, а під нами лишаються поверхи.

Знаєш це життя, знаєш це життя.

Знаєш це життя, знаєш це життя.

Під нами поверхи...

Під нами поверхи...

Правильно, якби спочатку все за правилами.

Не дарма ж нам з фундаменту, все сходами життя розставило.

Скільки обпалювалися, та вогню зовсім не боялися.

Скільки спотикалися, але ми щоразу піднімалися.

Піднімалися.

Східцями щодня, обганяючи власну тінь.

Щоб дістатися мрії, треба не боятися висоти.

Горизонт – відкривається і можна не поспішати.

Ми летимо, а під нами лишаються поверхи.

Знаєш це життя, знаєш це життя.

Знаєш це життя, знаєш це життя.

Під нами поверхи...

Під нами поверхи...