L'equilibrio - Syria

Io cerco l’equilibrio

Perché la mia realtà

È fatta solamente di illusioni

E sottili crudeltà

Io cerco l’equilibrio

Come tu non sai

In fondo a quei pensieri

Che tu non diresti mai

E vorrei camminare sul filo come gli acrobati

E poi diventare la stella sospesa nel vuoti

Perché finisce sempre tutto in un istante

E certe volte non ricordo niente

Perché la vita è un mare con le onde

È la strada per andare giù

Io cerco l’equilibrio

E penso all’armonia

Tra quello che ho temuto

E quello che è andato via

E vorrei liberarmi nell’aria

Come un aliante

Che può diventare la stella sospesa nel vuoto

Perché finisce sempre tutto in un istante

E certe volte non ricordo niente

Perché la vita è un mare con le onde

Ne basta una per andare in fondo

Perché non puoi restare senza fare niente

Ad aspettare qualche cosa che non c'è

Perché la vita è già nella mia mente

Perché respiro e provo a scendere

È l’equilibrio della mia mente

È l’equilibrio della mia mente

Perché finisce sempre tutto in un istante

E certe volte non ricordo niente

Perché la vita è un mare con le onde

Ne basta una per andare in fondo

Perché non puoi restare senza fare niente

Ad aspettare qualche cosa che non c'è

Perché la vita è già nella mia mente

Perché respiro e provo a scendere

È l’equilibrio della mia mante

(Grazie a Valentina per questo testo)

Шукаю баланс

Бо моя реальність

Він складається лише з ілюзій

І витончена жорстокість

Шукаю баланс

Як ти не знаєш

В основі цих думок

Що ти б ніколи не сказав

А я хотів би ходити по дроту, як акробати

А потім стати зіркою, що зависла в порожнечі

Бо завжди все закінчується миттєво

А іноді я нічого не пам’ятаю

Бо життя – це море з хвилями

Це шлях до спуску

Шукаю баланс

І я думаю про гармонію

Серед того, чого я боявся

І що відійшло

І я хотів би звільнитися в повітрі

Як планер

Яка може стати зіркою, що зависла в порожнечі

Бо завжди все закінчується миттєво

А іноді я нічого не пам’ятаю

Бо життя – це море з хвилями

Одного достатньо, щоб піти на дно

Тому що ти не можеш залишитися, нічого не зробивши

Чекаю чогось, чого немає

Бо життя вже в моїй голові

Тому що я дихаю і намагаюся опуститися

Це рівновага мого розуму

Це рівновага мого розуму

Бо завжди все закінчується миттєво

А іноді я нічого не пам’ятаю

Бо життя – це море з хвилями

Одного достатньо, щоб піти на дно

Тому що ти не можеш залишитися, нічого не зробивши

Чекаю чогось, чого немає

Бо життя вже в моїй голові

Тому що я дихаю і намагаюся опуститися

Це рівновага моєї мантії

(Дякую Валентині за цей текст)