Зима - Светлана Разина

Осенний холод октября

Сменил на снег безумный дождь.

Всё, что случилось, было зря,

И сны печально говорят,

Что ты давно уже не ждёшь.

И только ветер будет биться в стёкла,

Снежинки колкие напомнят ложь.

И знаю я сама, виновна не зима,

А просто ты уже не придёшь.

И знаю я сама, виновна не зима,

А просто ты уже не придёшь.

А помнишь солнечный июль,

Река и только я и ты.

Всё это было, как в раю,

И я, поверив в ложь твою,

Срывала белые цветы.

И только ветер будет биться в стёкла,

Снежинки колкие напомнят ложь.

И знаю я сама, виновна не зима,

А просто ты уже не придёшь.

И знаю я сама, виновна не зима,

А просто ты уже не придёшь.

И только ветер будет биться в стёкла,

Снежинки колкие напомнят ложь.

И знаю я сама, виновна не зима,

А просто ты уже не придёшь.

И знаю я сама, виновна не зима,

А просто ты уже не придёшь.

Не придёшь…

Осінній холод жовтня

Змінив на сніг шалений дощ.

Все, що трапилося, було дарма,

І сни сумно кажуть,

Що ти давно вже не чекаєш.

І тільки вітер битиметься в скло,

Сніжинки колкі нагадають брехню.

І знаю я сама, винна не зима,

А просто ти вже не прийдеш.

І знаю я сама, винна не зима,

А просто ти вже не прийдеш.

А пам'ятаєш сонячний липень,

Річка і тільки я і ти.

Все це було, як у раю,

І я, повіривши в брехню твою,

Зривала білі квіти.

І тільки вітер битиметься в скло,

Сніжинки колкі нагадають брехню.

І знаю я сама, винна не зима,

А просто ти вже не прийдеш.

І знаю я сама, винна не зима,

А просто ти вже не прийдеш.

І тільки вітер битиметься в скло,

Сніжинки колкі нагадають брехню.

І знаю я сама, винна не зима,

А просто ти вже не прийдеш.

І знаю я сама, винна не зима,

А просто ти вже не прийдеш.

Не прийдеш…