Crack in the Wall - Suzanne Vega

A crack appeared inside a wall,

A door sprang up around it.

Each of these so finely drawn

I could not believe I found it.

A wildish wind blew it open wide,

My childish mind followed on outside,

And so I found myself among

My hearts delight surrounded.

A world of wonder lay without,

It was all of nature’s calling.

With field and forest, clouds and sun

Cascades of salt water falling.

Heights and valleys, dark ravines

Ivy thick and wild, deep and thorny scenes,

And yet each thing did love its place

In the lap of all of nature’s sprawling.

And so and so it goes.

I asked the one whose land this was

If I might have a token

To take with me back to the other side

To have and to keep unspoken.

I asked three times and was thrice denied.

I asked again without my pride

And found I’d lost that world I’d lived

Returned as one now broken,

To a crumb, a rag, a withered leaf

In the chilly winds of cold relief

I knew myself as I had been,

As from a dream awoken.

And so and so it goes.

But then, a crack appeared inside a wall

And a door sprang up around it.

Усередині стіни з’явилася тріщина,

Навколо нього вискочили двері.

Кожен із них так тонко намальований

Я не міг повірити, що знайшов це.

Дикий вітер роздув його широко,

Мій дитячий розум пішов назовні,

І так я опинився серед

Моє серце оточує радість.

Світ чудес лежав без,

Це було покликанням природи.

З полем і лісом, хмарами і сонцем

Каскади солоної води.

Висоти й долини, темні яри

Плющ густий і дикий, глибокі й тернисті сцени,

І все ж кожна річ любила своє місце

На лоні всієї природи.

І так і так вона йде.

Я запитав того, чия це земля

Якщо у мене може бути токен

Щоб взяти з собою назад на інший бік

Мати й не говорити.

Я просила тричі і тричі мені відмовили.

Я запитав знову без своєї гордості

І виявив, що втратив той світ, яким жив

Повернуто як поламаний,

До крихти, ганчірки, зів’ялого листка

У холодних вітрах холодного рельєфу

Я знав себе таким, яким був,

Як від прокинутого сну.

І так і так вона йде.

Але потім у стіні з’явилася тріщина

І довкола вискочили двері.