Solitude Standing - Suzanne Vega

Solitude stands by the window

She turns her head as I walk in the room

I can see by her eyes she’s been waiting

Standing in the slant of the late afternoon

And she turns to me with her hand extended

Her palm is split with a flower with a flame

Solitude stands in the doorway

And I’m struck once again by her black silhouette

By her long cool stare and her silence

I suddenly remember each time we’ve met

And she turns to me with her hand extended

Her palm is split with a flower with a flame

And she says «I've come to set a twisted thing straight»

And she says «I've come to lighten this dark heart»

And she takes my wrist, I feel her imprint of fear

And I say «I've never thought of finding you here»

I turn to the crowd as they’re watching

They’re sitting all together in the dark in the warm

I wanted to be in there among them

I see how their eyes are gathered into one

And then she turns to me with her hand extended

Her palm is split with a flower with a flame

And she says «I've come to set a twisted thing straight»

And she says"l've come to lighten this dark heart"

And she takes my wrist, I feel her imprint of fear

And I say «I've never thought of finding you here»

Solitude stands in the doorway

And I’m struck once again by her black silhouette

By her long cool stare and her silence

I suddenly remember each time we’ve met

And she turns to me with her hand extended

Her palm is split with a flower with a flame

Самотність стоїть біля вікна

Вона повертає голову, коли я заходжу в кімнату

Я бачу по її очам, що вона чекала

Стоячи на косі пізного дня

І вона повертається до мене з витягнутою рукою

Її долоня розсічена квіткою з полум’ям

Самотність стоїть у дверях

І я знову вражений її чорним силуетом

За її довгим холодним поглядом і її мовчанням

Я раптом згадую кожну нашу зустріч

І вона повертається до мене з витягнутою рукою

Її долоня розсічена квіткою з полум’ям

І вона каже: «Я прийшла, щоб виправити помилку»

І вона каже: «Я прийшла освітлити це темне серце»

І вона бере моє зап’ястя, я відчуваю її відбиток страху

І я кажу: «Я ніколи не думав знайти тебе тут»

Я повертаюся до натовпу, що вони дивляться

Вони всі разом сидять у темряві в теплі

Я хотів обути се серед них

Я бачу, як їхні очі зібрані в одне ціле

А потім вона повертається до мене з витягнутою рукою

Її долоня розсічена квіткою з полум’ям

І вона каже: «Я прийшла, щоб виправити помилку»

І вона каже: "Я прийшла, щоб освітлити це темне серце"

І вона бере моє зап’ястя, я відчуваю її відбиток страху

І я кажу: «Я ніколи не думав знайти тебе тут»

Самотність стоїть у дверях

І я знову вражений її чорним силуетом

За її довгим холодним поглядом і її мовчанням

Я раптом згадую кожну нашу зустріч

І вона повертається до мене з витягнутою рукою

Її долоня розсічена квіткою з полум’ям