Ресницы - Даша Суворова

Без пятнадцати восемь, я на перроне,

Смотрю в твои глаза.

Мне хочется плакать, но я улыбаюсь;

Забываю про город Москва.

В моих сумках остались пустые карманы,

Я их оставляю себе.

Мне кажется хватит, кажется хватит,

Хватит…

Припев:

Не забуду, не забуду твои ресницы.

Не забуду, не забуду их никогда.

Не забуду, не забуду —

Будешь мне сниться всегда.

Так будет всегда.

Без пятнадцати восемь,

Я просыпаюсь, теперь в другой стране.

И улыбаться не стесняюсь,

Поменялось все в голове.

Но на куртках остались прежние бирки,

Я их отрываю теперь.

Мне кажется хватит, кажется хватит,

Хватит…

Припев:

Не забуду, не забуду твои ресницы.

Не забуду, не забуду их никогда.

Не забуду, не забуду —

Будешь мне сниться всегда.

Так будет всегда.

Без п'ятнадцяти вісім, я на пероні,

Дивлюся у твої очі.

Мені хочеться плакати, але я посміхаюся;

Забуваю місто Москва.

В моїх сумках залишилися порожні кишені,

Я їх залишаю собі.

Мені здається досить, здається досить,

Досить…

Приспів:

Не забуду, не забуду твої вії.

Не забуду, не забуду їх ніколи.

Не забуду, не забуду

Мені сниться завжди.

Так буде завжди.

Без п'ятнадцяти вісім,

Я прокидаюся, тепер в іншій країні.

І посміхатися не соромлюся,

Змінилося все в голові.

Але на куртках залишилися колишні бирки,

Я їх відриваю тепер.

Мені здається досить, здається досить,

Досить…

Приспів:

Не забуду, не забуду твої вії.

Не забуду, не забуду їх ніколи.

Не забуду, не забуду

Мені сниться завжди.

Так буде завжди.