Куантро - Даша Суворова

…На улице 26 осень.

А как живешь, теперь никто не спросит…

Это видео снято на телефон в Одессе, людей было не много, я и…

глаза того, кто смотрел через объектив на меня.

Для тех кто долго ждал,

и для тех, кто не ждал продолжения музыкальной истории «И до утра опять не

будет спать»… Любите друг друга.

Любите отчаянно, нервно, плаксиво, жертвенно.

Любите, как в последний раз — ведь только за этим мы посланы на Землю.

P. S.: A321 R.I.P.

На улице 26-ая осень.

А как живешь, теперь никто не спросит.

А когда-то, вызывала ночью такси.

Читала вслух Цветаевой стихи.

Сейчас, в длинном пальто, возле метро.

В руке

Куантро*

, а на крышах антенны.

Два года назад он дарил хризантемы;

Обсуждали какие-то темы.

Руки греет в карманах, они слишком замерзли.

И совсем не спасают алкогольные дозы.

Занозы — вот, что осталось.

Не сдержалась, как обычно — расплакалась.

Приехав через несколько лет к старому дому,

Где всё ей знакомо — вспоминает его синдромы.

Девочка, думай о хорошем.

Всё не вечно…

И это — тоже.

Припев:

Мосты, перекрестки, трамваи;

В переходах не ловит Wi-Fi.

А хочется, как раньше дозвониться —

Поругаться, помолчать и помирится.

Мосты, перекрестки, трамваи;

В переходах совсем не ловит Wi-Fi.

А хочется, как раньше дозвонится —

Поругаться, помолчать и помирится.

Пошататься по ночному, большому городу.

Поделить холодный кофе поровну.

Повтыкать на пьяных старых дворников.

Потеряться в незнакомом дворике.

Только это всё в мыслях:

Письма, числа, даты, координаты.

Поезда, знакомые вокзалы —

Там, где были люди, теперь пустые залы.

Осенние листья топтали подошвами.

Наше, не пошлое, осталось в прошлом.

И как не крути, остаются кусочки счастья.

Здрасьте, пишет тебе твоя Настя.

Припев:

Мосты, перекрестки, трамваи;

В переходах не ловит Wi-Fi.

А хочется, как раньше дозвониться —

Поругаться, помолчать и помирится.

Даша Суворова — Куантро.

Ноябрь, 2015.

…На вулиці 26 осінь.

А як живеш, тепер ніхто не просить...

Це відео знято на телефон в Одесі, людей було не много, я і…

очі того, хто дивився через об'єктив на мене.

Для тих, хто довго чекав,

і для тих, хто не чекав продовження музичної історії «І до ранку знову не

буде спати»… Любіть одне одного.

Любіть відчайдушно, нервово, плаксиво, жертовно.

Любіть, як у останній раз — адже тільки за цим ми послані на Землю.

P. S.: A321 R.I.P.

На вулиці 26-та осінь.

А як живеш, тепер ніхто не спитає.

А колись, викликала вночі таксі.

Читала вголос Цвєтаєвої вірші.

Нині, в довгому пальті, біля метро.

В руці

Куантро*

, а на дахах антени.

Два роки тому він дарував хризантеми;

Обговорювали якісь теми.

Руки гріє в кишенях, вони занадто замерзли.

І зовсім не рятують алкогольні дози.

Скалки - ось, що залишилося.

Не стрималася, як завжди, розплакалася.

Приїхавши через кілька років до старого будинку,

Де все їй знайомо — згадує його синдроми.

Дівчинко, думай про гарне.

Все не вічно ...

І це також.

Приспів:

Мости, перехрестя, трамваї;

У переходах не ловить Wi-Fi.

А хочеться, як раніше додзвонитися —

Посваритися, помовчати і помириться.

Мости, перехрестя, трамваї;

У переходах зовсім не ловить Wi-Fi.

А хочеться, як раніше додзвониться

Посваритися, помовчати і помириться.

Похитатися по нічному, великому місту.

Поділити холодну каву порівну.

Повтикати на п'яних старих двірників.

Втратитися в незнайомому дворику.

Тільки це все в думках:

Листи, числа, дати, координати.

Потяги, знайомі вокзали —

Там, де були люди, тепер пусті зали.

Осіннє листя топтали підошвами.

Наше, не вульгарне, залишилося в минулому.

І як не крути, залишаються шматочки щастя.

Здрастуйте, пише тобі твоя Настя.

Приспів:

Мости, перехрестя, трамваї;

У переходах не ловить Wi-Fi.

А хочеться, як раніше додзвонитися —

Посваритися, помовчати і помириться.

Даша Суворова - Куантро.

Листопад, 2015.