Poslední tag - Stein27

Venku už svítá a já nemůžu spát

Má to svůj důvod, potřebuju do plic trochu čerstvýho vzduchu dát

Sluchátka beru jako samozřejmost, když jdu si projít tyhle místa

Místa, ze kterých dodnes husí kůži mám a otevírá se mi jizva

Děti z dobrých rodin, děti, co měly svoje zázemí

Jsme byly děti, co tu byly málo hodin, aby měly trochu svědomí

Hlavní nádraží, Brno, Janáčkovo divadlo, Perpetuum, Tabarin

Někdo si tak řešil pubertu a někdo se tak narodil

Podle toho, kolik toho je, se celé partě mění nálada

Na každým rohu návnada

Když zkoušel skončit, stačilo mít trochu peněz, všechna víra shořela

Nekonečný příběh, ale žádná pohádka

Spíš pocit jako když Artax v močálu smutku padal do bahna

Poslední místo byla Kahla

Pohřebiště zmeškaných hovorů od rodičů

Stále jsem si to všechno neodpustil

Mohl jsem pár lidí zachránit

Teď potkávám matky kamarádů z téhle party

A vidím jim bolest v očích

Protože to, co maj doma, dávno neni jejich syn

Vzpomínám na vás všechny v dobrym a ve zlym

Po show spim na hotelu, není to tak real

Jako když jsme to dospávali v lavicích ve škole

A říkali nám, že chodíme po tenkým ledě

My na to, že po tom ledě skáčem a běžíme sprint

Kruhy pod očima zůstanou mi už asi furt

To, že nemůžu spát taky, bojim se nočních můr

A tohle byla jedna z nich

Nebyl jsem dobrý syn, tak promiň mami

A stále jsem tvůj syn, tak promiň tati

Pamatuju si to jako by to bylo teď

Když vzal jsem si to svinstvo naposled

Na tom záchodě nechal jsem taky svůj poslední tag

Už nikdy zpět, ne, už nikdy zpět

Pamatuju si to jako by to bylo teď

Když vzal jsem si to svinstvo naposled

Na tom záchodě nechal jsem taky svůj poslední tag

Už nikdy zpět, už nikdy zpět

Proto světlo k nebesům pro všechny, co to nezvládli

Světla k nebesům pro všechny, co tu už nejsou s námi

Proto světla k nebesům pro všechny, co to nezvládli

Světla k nebesům pro všechny, co tu už nejsou s námi

Pro všechny, co tu už nejsou s námi

Надворі вже світає, а я не можу спати

На це є причина, мені потрібен свіже повітря в легені

Я сприймаю навушники як належне, коли гуляю цими місцями

Місця, від яких у мене досі мурашки по шкірі та відкриваються шрами

Діти з хороших сімей, діти, які мали своє походження

Ми діти, які прийшли тут на кілька годин, щоб мати трохи совісті

Hlavní nádraží, Brno, Janáček Theatre, Perpetuum, Tabarin

Хтось так пережив статеве дозрівання, а хтось таким народився

Залежно від того, скільки є, змінюється настрій усієї купи

Наживка на кожному розі

Коли він спробував кинути, знадобилося лише трохи грошей, і вся віра згоріла

Нескінченна історія, але не казка

Більше схоже на відчуття, коли Артакс падає в багнюку в болоті скорботи

Останнім місцем була Кала

Кладовище пропущених дзвінків від батьків

Я досі не пробачив собі всього цього

Я міг би врятувати кількох людей

Зараз зустрічаю мам друзів з цієї тусовки

І я бачу біль у їхніх очах

Бо те, що вони мають вдома, – це вже не їхній син

Я пам'ятаю вас усіх і в хороші, і в погані часи

Я сплю в готелі після вистави, це не так реально

Як коли ми росли, спали за партами в школі

А нам сказали, що ми йшли по тонкому льоду

Ми стрибаємо та біжимо по льоду

Кола під очима мабуть залишаться назавжди

Те, що я теж не можу спати, боюся кошмарів

І це був один із них

Я не був хорошим сином, тож вибач, мамо

А я все ще твій син, тож вибач, тату

Я пам'ятаю, як це було зараз

Минулого разу я брав це лайно

Я також залишив свою останню бирку в тому туалеті

Ніколи назад, ні, ніколи назад

Я пам'ятаю, як це було зараз

Минулого разу я брав це лайно

Я також залишив свою останню бирку в тому туалеті

Ніколи назад, ніколи назад

Тому світло до неба всім, хто не встиг

Світла до неба всім, кого вже немає з нами

Тож вітаємо всіх, хто не встиг

Світла до неба всім, кого вже немає з нами

Для всіх, кого вже немає з нами