Аллегории - Стас Пьеха

И не повторяются, наши истории.

И шепотом листьев, становятся страсти.

И нам остаются, одни аллегории.

Что так эфемерно, разбитое счастье.

И покидая нас, тронут в последний раз.

Знакомые песни, забытые сказки.

Наше слияние, площадь Восстания.

И кто-то печальный, под клоунской маской.

Мы не состаримся, на тех фотографиях.

В прочитанных книжках останемся те же.

И все спецэффекты, трехмерная графика.

А проза все чаще и рифма все реже.

И покидая нас, тронут в последний раз.

Знакомые песни, забытые сказки.

Наше слияние, площадь Восстания.

И кто-то печальный, под клоунской маской.

И покидая нас, тронут в последний раз.

Знакомые песни, забытые сказки.

Наше слияние, площадь Восстания.

И кто-то печальный, под клоунской маской.

І не повторюються, наші історії.

І пошепки листя, стають пристрасті.

І нам залишаються, одні алегорії.

Що таке ефемерне, розбите щастя.

І покидаючи нас, зворушать в останнього разу.

Знайомі пісні, забуті казки.

Наше злиття, площа Повстання.

І хтось сумний, під клоунською маскою.

Ми не постарімося, на тих фотографіях.

У прочитаних книжках залишимося ті ж.

І всі спецефекти, тривимірна графіка.

А проза все частіше і рифма все рідше.

І покидаючи нас, зворушать в останнього разу.

Знайомі пісні, забуті казки.

Наше злиття, площа Повстання.

І хтось сумний, під клоунською маскою.

І покидаючи нас, зворушать в останнього разу.

Знайомі пісні, забуті казки.

Наше злиття, площа Повстання.

І хтось сумний, під клоунською маскою.