Sait-On Jamais ? - Stacey Kent, Matt Skelton, Jeremy Brown

J’avais imaginé

Qu’une allée suffirait

Pour te rencontrer.

Une allée ça suffit,

On laiss’rait sous la pluie

S’emmêler nos parapluies.

Sait-on jamais?

Une allée c’est étroit,

L’hiver il y fait froid,

Et il n’y passe jamais personne.

Pourtant chaque pas résonne.

Il n’y a que les aventuriers

Qui osent l’emprunter.

Sait-on jamais?

Sait-on jamais?

Alors nous serions de ceux-là,

De ceux qui bravent le froid.

Quand on n’a plus personne,

On s’assure que le coeur raisonne.

Il n’y a que les chercheurs d’or,

Pour espérer encore.

Sait-on jamais?

Sait-on jamais?

Sait-on jamais?

Sait-on jamais?

Et je fais le pari:

Une allée ça suffit.

Pas besoin de trottoir,

D’av’nue, de boul’vard.

N’as-tu jamais songé

Qu’on pourrait s’y manquer?

Sait-on jamais?

Siat-on jamais?

Sait-on jamais?

Saitr-on jamais?

(Grazie a Cadette per questo testo)

Я уявляв

Щоб проходу вистачило

Зустритися з тобою.

Одного під’їзду достатньо

Ми б пішли під дощем

Щоб заплутати наші парасольки.

Чи знаємо ми коли-небудь?

Провулок вузький,

Взимку холодно,

І ніхто ніколи не проходить.

Але кожен крок лунає.

Є тільки авантюристи

Хто наважиться його позичити.

Чи знаємо ми коли-небудь?

Чи знаємо ми коли-небудь?

Тоді ми були б одними з них,

З тих, хто переносить холод.

Коли в нас нікого не залишиться,

Ми дбаємо про те, щоб серце міркувало.

Є тільки золотошукачі,

Щоб знову сподіватися.

Чи знаємо ми коли-небудь?

Чи знаємо ми коли-небудь?

Чи знаємо ми коли-небудь?

Чи знаємо ми коли-небудь?

І я закладаю:

Одного під’їзду достатньо.

Немає потреби в тротуарі,

З проспекту, з бульвару.

Ви коли-небудь думали

Що ми могли пропустити?

Чи знаємо ми коли-небудь?

Ми колись сидимо?

Чи знаємо ми коли-небудь?

Чи знаємо ми коли-небудь?

(Grazie a Cadette per questo testo)