Le Mal De Vivre - Stacey Kent, Graham Harvey

Ça ne prévient pas quand ça arrive, ça vient de loin

Ça s’est promené de rive en rive, la gueule en coin

Et puis un matin, au réveil, c’est presque rien

Mais c’est là, ça vous ensommeillé au creux des reins

Le mal de vivre, le mal de vivre qu’il faut bien vivre, vaille que vivre

On peut le mettre en bandoulière ou comme un bijou à la main

Comme une fleur en boutonnière ou juste à la pointe du sein

Ce n’est pas forcément la misère, c’est pas Valmy, c’est pas Verdun

Mais c’est des larmes aux paupières au jour qui meurt, au jour qui vient

Le mal de vivre, le mal de vivre qu’il faut bien vivre, vaille que vivre

Qu’on soit de Rome ou d’Amérique, qu’on soit de Londres ou de Pékin

Qu’on soit d'Égypte ou bien d’Afrique, de la porte Saint-Martin

On fait tous la même prière, on fait tous le même ch’min

Qu’il est long lorsqu’il faut le faire avec son mal au creux des reins

Ils ont beau vouloir nous comprendre

Ceux qui nous viennent les mains nues

Nous ne voulons plus les entendre, on ne peut pas, on n’en peut plus

Et tous seuls dans le silence d’une nuit qui n’en finit plus

Voilà que soudain on y pense à ceux qui en sont pas revenus

Du mal de vivre, leur mal de vivre

Qu’il faut bien vivre, vaille que vivre

Et sans prévenir, ça arrive, ça vient de loin

Ça s’est promené de rive en rive, le rire en coin

Et puis un matin, au réveil, c’est presque rien

Mais c’est là, ça vous émerveille, au creux des reins

La joie de vivre, la joie de vivre, faut bien vivre, ta joie de vivre

Воно не попереджає, коли це відбувається, воно приходить здалеку

Воно ходило від берега до берега, рот у кутку

І ось одного ранку, коли ти прокидаєшся, це майже нічого

Але воно там, воно засинає в дуплі нирок

Біль життя, біль життя, що треба жити добре, це варто жити

Його можна носити як ремінь на плече або як прикрасу

Як петлиця або просто на кінчику грудей

Це не обов’язково нещастя, це не Вальмі, не Верден

Але це сльози на повіках у той день, що вмирає, у день, який настане

Біль життя, біль життя, що треба жити добре, це варто жити

Незалежно від того, чи ми з Риму чи Америки, чи ми з Лондона чи Пекіна

Незалежно від того, чи ви з Єгипту чи з Африки, з порту Сен-Мартен

Ми всі говоримо одну й ту саму молитву, ми всі йдемо одним шляхом

Скільки часу це займає, коли це потрібно робити з його болем у западині нирок

Можливо, вони хочуть нас зрозуміти

Ті, хто приходить до нас голими руками

Ми не хочемо їх більше чути, ми не можемо, не можемо більше терпіти

І зовсім один у тиші нескінченної ночі

Раптом ми думаємо про тих, хто не повернувся

Біль життя, їхній біль життя

Що треба добре жити, то жити варто

І без попередження, буває, приходить здалеку

Ішов від берега до берега, сміх у кутку

І ось одного ранку, коли ти прокидаєшся, це майже нічого

Але воно там, це вас дивує, в дуплі нирок

Радість життя, радість життя повинна жити добре, ваша радість життя