Восьмой Ряд - ST

Куплет 1

Авиалайнер закрывает рёбра

На стюардессах улыбка и форма

И мы оторваны от земли

Все по отдельности и вместе, пока мы летим

Под облаками за городом город

Венами автострад переплетает узоры

И нам то ли минут сорок, а то ли час

Свет на борту погас

Припев

Женщина в восьмом ряду

В чём-то свою судьбу обвиняет

Иначе я не пойму, почему

Эта женщина плачет

Женщина в восьмом ряду

В чём-то свою судьбу обвиняет

Иначе я не пойму, почему

(Почему, почему, почему)

Куплет 2

Её история мне не известна

Лишь только 8C посадочное место

Где кресло не откидывается

И слёзы аварийный выход находят в глазах

А там на первом ряду и пьют, и шутят

И выбирают между чаем с лимоном и без,

А мне так страшно за неё до жути

Что слёзы её — это дождь, что прольётся с небес

Припев

Женщина в восьмом ряду

В чём-то свою судьбу обвиняет

Иначе я не пойму, почему

Эта женщина плачет

Женщина в восьмом ряду

В чём-то свою судьбу обвиняет

Иначе я не пойму, почему

(Почему, почему, почему)

Куплет 3

И это не похоже на истерику

Кто-то сжимает крепко её руку,

А слёзы по её щекам бегут,

А слёзы по щекам — это разлука

И я не знаю, что за боль сейчас

Изнутри в клочья разрывает душу

Возможно, боль в груди есть у каждого из нас,

Но её боль слезами вырвалась наружу

Переход

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Во-о-оу

Припев

Женщина в восьмом ряду

В чём-то свою судьбу обвиняет

Иначе я не пойму, почему

Эта женщина плачет

Женщина в восьмом ряду

В чём-то свою судьбу обвиняет

Иначе я не пойму, почему

(Почему, почему, почему)

Финал

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Во-о-оу

Куплет 1

Авіалайнер закриває ребра

На стюардесах посмішка і форма

І ми відірвані від землі

Все за окремою і разом, поки ми летимо

Під хмарами за містом місто

Відень автострад переплітає візерунки

І нам то ли хвилин сорок, а то або годину

Світло на борту згасло

Приспів

Жінка у восьмому ряду

У чомусь свою долю звинувачує

Інакше я не зрозумію, чому

Ця жінка плаче

Жінка у восьмому ряду

У чомусь свою долю звинувачує

Інакше я не зрозумію, чому

(Чому, чому, чому)

Куплет 2

Її історія мені не відома

Тільки 8C посадкове місце

Де крісло не відкидається

І сльози аварійний вихід знаходять у очах

А там на першому ряду і п'ють, і жартують

І вибирають між чаєм з лимоном і без,

А мені так страшно за неї до жахів

Що сльози її — це дощ, що проллється з небес

Приспів

Жінка у восьмому ряду

У чомусь свою долю звинувачує

Інакше я не зрозумію, чому

Ця жінка плаче

Жінка у восьмому ряду

У чомусь свою долю звинувачує

Інакше я не зрозумію, чому

(Чому, чому, чому)

Куплет 3

І це не схоже на істерику

Хтось стискає міцно її руку,

А сльози по її щоках біжать,

А сльози по щоках — це розлука

І я не знаю, що за біль зараз

Зсередини в клапті розриває душу

Можливо, біль у грудях є у кожного з нас,

Але її біль сльозами вирвався назовні

Перехід

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

По-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

По-о-оу

Приспів

Жінка у восьмому ряду

У чомусь свою долю звинувачує

Інакше я не зрозумію, чому

Ця жінка плаче

Жінка у восьмому ряду

У чомусь свою долю звинувачує

Інакше я не зрозумію, чому

(Чому, чому, чому)

Фінал

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

Воу, воу, во-о-оу

По-о-оу