Иду ко дну - ST

Малыш, мне кажется то, что я иду ко дну.

Ещё одну и завяжу.

Ну, ещё одну.

И так который день, и так которую ночь,

Что эта карусель, мне кажется, уже не кончится.

Колыбель уже не раскачается,

Кто-то по имени, не я, с тобой просыпается.

Ты варишь ему кофе и целуешь в губы,

Меня друзья выносит пьяным из клуба.

Выносит мозг ещё одна доза.

Мне нужно выйти из-под наркоза.

Мне нужно выйти из вертолёта.

Было море по колено, а затянуло болото.

Мне нужно сбавить обороты, родная.

Этими пятками достаю до дна я.

Вишу на твоём волоске.

Мой пьяный ангел в лифчике и одном чулке.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

А мне так нравится, как ты мне врёшь.

Ведь правда режет хуже, чем кухонный нож.

И я с широко закрытыми глазами,

За тобою следовал, как слепые за поводырями.

Где мы лепили снежки поутру,

Мне пёс приносит снег с запахом твоих рук.

И только в памяти SIM нет любимой,

На тебе сошёлся минимум белый свет клином.

И ни капельки слёз, не больно.

Парни не плачут — по-моему, пела Польна.

В капкан свой же пойман.

Вечно молодой, вечно пьяный, пой нам.

И сколько правильно поставить точек,

Палец на курке и он вот-вот соскочит.

И я пытаюсь соскочить в который раз,

Словно в футболе мяч передаю на-пас.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Малыш, мне кажется то, что я иду ко дну.

Ещё одну и завяжу.

Ну, ещё одну.

И так который день, и так которую ночь,

Что эта карусель, мне кажется, уже не кончится.

Колыбель уже не раскачается, и моё лето куплетов постоянно кончается.

И наступает осень, я словно птица без крыла — разбиваюсь оземь.

И «ни пера, ни пуха».

Если я кабель, тогда найду себе с*ку.

Мы будем вместе грызть костья сломанных крыльев.

В ответе за тех, кого приручили.

Между нами были миллиметры, что растянулись на мили.

Дуют ветры, слухи разносят люди: кто на чмё сидит.

Я сижу на студии.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Я не пью, я отмечаю каждый день, что по тебе скучаю.

Я не грущу, шучу и праздную каждый день, что мы такие разные.

Малий, мені здається, що я йду на дно.

Ще одну і зав'яжу.

Ще одну.

І так який день, і так яку ніч,

Що ця карусель, мені здається, вже не скінчиться.

Колиска вже не розхитається,

Хтось на ім'я, не я, з тобою прокидається.

Ти вариш йому каву і цілуєш у губи,

Мене друзі виносить п'яним із клубу.

Виносить мозок ще одна доза.

Мені треба вийти з-під наркозу.

Мені треба вийти з вертольота.

Було море до коліна, а затягло болото.

Мені треба зменшити оберти, рідна.

Цими п'ятами дістаю до дна я.

Вишу на твоєму волоску.

Мій п'яний янгол у бюстгальтері та одній панчосі.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

А мені так подобається, як ти мені брешеш.

Адже правда ріже гірше, ніж кухонний ніж.

І я з широко заплющеними очима,

За тобою слідував, як сліпі за поводирями.

Де ми ліпили сніжки вранці,

Мені пес приносить сніг із запахом твоїх рук.

І тільки в пам'яті SIM немає коханої,

На тобі зійшлося мінімум біле світло клином.

І ні крапельки сліз, не боляче.

Хлопці не плачуть — на мою думку, співала Польна.

У капкан свого ж спіймано.

Вічно молодий, вічно п'яний, співай нам.

І скільки правильно поставити крапок,

Палець на курці і він ось-ось зіскочить.

І я намагаюся зіскочити вкотре,

Немов у футболі м'яч передаю на пас.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

Малий, мені здається, що я йду на дно.

Ще одну і зав'яжу.

Ще одну.

І так який день, і так яку ніч,

Що ця карусель, мені здається, вже не скінчиться.

Колиска вже не розхитається, і моє літо куплетів постійно закінчується.

І настає осінь, я неначе птах без крила — розбиваюсь на землю.

І «ні пера, ні пуху».

Якщо я кабель, тоді знайду собі с*ку.

Ми разом гризтимемо кістки зламаних крил.

У відповіді за тих, кого приручили.

Між нами були міліметри, що розтягнулися на милі.

Дують вітри, чутки розносять люди: хто сидить на чмі.

Я сиджу на студії.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.

Я не п'ю, я відзначаю щодня, що за тобою сумую.

Я не сумую, жартую і святкую кожного дня, що ми такі різні.