Каренина - ST

Она сушила голову феном,

От одиночества лезла на стену.

Она была чересчур откровенна,

А её юбка чуть выше колена.

Она любила, но это всё в прошлом,

Ей так хотелось быть чуточку пошлой.

Где под фанеру чувства, любовь понарошку.

Её однушка с видом на трёшку.

Она нарочно ходила по краю,

Там, где не каждая дорожка была беговая.

Пересекая двойные сплошные беспечно,

Искала встречи с ним где-то на встречной.

Её картина безупречна — вечностью вместе,

Его чистосердечное — другой в другом подъезде.

Другой на клетке лестничной, этажами между

Вера и любовь потеряли надежду.

Не надо под поезд, Каренина Анна,

Налейте вина и наполните ванну.

Каренина Анна, под поезд не надо,

Всё смоет вода и сок винограда.

Не надо под поезд, Каренина Анна,

Налейте вина и наполните ванну.

Каренина Анна, под поезд не надо,

Всё смоет вода и сок винограда.

Её герой на героине другого романа,

И они занимаются явно самообманом.

Её тушь водостойкая, а на щеках румяна -

Так легче отражение видеть в глазах стеклянных,

Где океаны разбились о скалы

Какой-то группы грустная песня играла.

Она искала его на страницах

Рассказов других авторов про принцесс и принцев.

Где по крупицам рассыпано счастье,

Время остановилось у неё на запястье.

Она не Маргарита, он далеко не Мастер,

Душа открыта нараспашку, а сердце настежь.

Нирвана порвана, стоп-кран сорван,

Её земля остановилась у края платформы,

И я хотел бы с ней в тот миг оказаться рядом,

Сказать: «Всё будет хорошо, под поезд не надо».

Под поезд не надо.

Не надо под поезд, Каренина Анна,

Налейте вина и наполните ванну.

Каренина Анна, под поезд не надо,

Всё смоет вода и сок винограда.

Не надо под поезд, Каренина Анна,

Налейте вина и наполните ванну.

Каренина Анна, под поезд не надо,

Всё смоет вода и сок винограда.

Вона сушила голову феном,

Від самотності лізла на стіну.

Вона була надто відверта,

А її спідниця трохи вище за коліно.

Вона любила, але це все в минулому,

Їй так хотілося бути трішки вульгарною.

Де під фанеру почуття, кохання навмисне.

Її однокімнатна з видом на троячку.

Вона навмисне ходила по краю,

Там, де не кожна стежка була бігова.

Перетинаючи подвійні суцільні безтурботно,

Шукала зустрічі з ним десь на зустрічній.

Її картина бездоганна - вічністю разом,

Його щиросерде — інший в іншому під'їзді.

Інший на клітці сходовій, поверхами між

Віра та любов втратили надію.

Не треба під поїзд, Кареніна Ганна,

Налийте вина та наповніть ванну.

Кареніна Ганна, під поїзд не треба,

Все змиє вода та сік винограду.

Не треба під поїзд, Кареніна Ганна,

Налийте вина та наповніть ванну.

Кареніна Ганна, під поїзд не треба,

Все змиє вода та сік винограду.

Її герой на героїні іншого роману,

І вони явно займаються самообманом.

Її туш водостійка, а на щоках рум'яна.

Так легше відображення бачити в скляних очах,

Де океани розбилися об скелі

Якийсь гурт сумна пісня грала.

Вона шукала його на сторінках

Оповідань інших авторів про принцес та принців.

Де по крихтах розсипане щастя,

Час зупинився на зап'ясті.

Вона не Маргарита, він далеко не Майстер,

Душа відкрита навстіж, а серце навстіж.

Нірвана порвана, стоп-кран зірваний,

Її земля зупинилася біля краю платформи,

І я хотів би з нею в ту мить опинитися поруч,

Сказати: "Все буде добре, під поїзд не треба".

Під поїзд не треба.

Не треба під поїзд, Кареніна Ганна,

Налийте вина та наповніть ванну.

Кареніна Ганна, під поїзд не треба,

Все змиє вода та сік винограду.

Не треба під поїзд, Кареніна Ганна,

Налийте вина та наповніть ванну.

Кареніна Ганна, під поїзд не треба,

Все змиє вода та сік винограду.