Рябина - ST

Припев:

Что стоишь качаясь, ты же из мейнстрима,

Совсем не смущаясь, за слоями грима.

Гроздьями

, падает под ноги,

Нас ведут по миру — дураки, дороги.

Давно пора написать песню,

Такую, чтобы ты с друзьями, собравшись вместе,

В условленном месте, выпить и поесть там,

Попросил ее поставить — минимум раз 10.

О чем же эта песня будет?

Животрепещущая, чтобы поняли люди.

Не лишенная сути и смешную,

По радио пусть крутят, но не зовут «попсою».

Ручка уже на готове,

Золотая цепь на дубе, дуб у лукоморья.

На удачу пишу песню в подкове.

Хотя, быть может, все же написать историю?

Что-нибудь такое грустное,

Напряг каждый мускул, О!

кажется чувствую.

Тут важно целиком видеть картину!

А спросят о чем песня: «Она про рябину!»

Припев:

Что стоишь качаясь, ты же из мейнстрима,

Совсем не смущаясь, за слоями грима.

Гроздьями рябина, падает под ноги,

Нас ведут по миру — дураки, дороги.

Посещая города и страны,

Катаются алкоголики и наркоманы.

Кстати, я вот не плохо пою в ванной,

Но давать вам это слушать было б не гуманно.

Было бы так не красиво, люди устали,

Людям нужна альтернатива.

Не сопливая песня — больше позитива,

Назвать альбом «Под пивко» или «Под пиво».

Музыку не для продажи,

Себе купит каждый, и зальет в гаджет.

Песни того, кто однажды утром решил —

Просто сочинять песни «Для души».

«Эгоизм», скажете вы?

— Что же, в кой-то мере, окажетесь правы.

Выше травы грибы, грибы под осиной,

Людям песни нужны, и вот вам «Рябина».

Припев:

Что стоишь качаясь, ты же из мейнстрима,

Совсем не смущаясь, за слоями грима.

Гроздьями рябина, падает под ноги,

Нас ведут по миру — дураки, дороги.

Приспів:

Що стоїш гойдаючись, ти з мейнстриму,

Зовсім не соромлячись, за шарами гриму.

Гронами

, падає під ноги,

Нас ведуть по світу — дурні, дороги.

Давно час написати пісню,

Таку, щоб ти з друзями, зібравшись разом,

В умовленому місці, випити і поїсти там,

Попросив її поставити мінімум разів 10.

Про що ця пісня буде?

Животрепетна, щоб зрозуміли люди.

Не позбавлена ​​суті і смішну,

Радіо нехай крутять, але не звуть «попсою».

Ручка вже на готові,

Золотий ланцюг на дубі, дуб у лукомор'я.

На удачу пишу пісню в підкові.

Хоча, можливо, все ж написати історію?

Щось таке сумне,

Напруж кожен м'яз, О!

здається відчуваю.

Тут важливо повністю бачити картину!

А спитають про що пісня: «Вона про горобину!»

Приспів:

Що стоїш гойдаючись, ти з мейнстриму,

Зовсім не соромлячись, за шарами гриму.

Гронами горобина, падає під ноги,

Нас ведуть по світу — дурні, дороги.

Відвідуючи міста і країни,

Катаються алкоголіки та наркомани.

До речі, я ось не погано співаю у ванній,

Але давати вам це слухати було б негуманно.

Було б так не красиво, люди втомилися,

Людям потрібна альтернатива.

Не соплива пісня — більше позитиву,

Назвати альбом «Під пивко» або «Під пиво».

Музику не для продажу,

Собі купить кожен, і заллє в гаджет.

Пісні того, хто одного ранку вирішив—

Просто писати пісні «Для душі».

"Егоїзм", скажете ви?

— Що, в якійсь мірі, матимете рацію.

Вище трави гриби, гриби під осиною,

Людям пісні потрібні, і ось вам «Горобина».

Приспів:

Що стоїш гойдаючись, ти з мейнстриму,

Зовсім не соромлячись, за шарами гриму.

Гронами горобина, падає під ноги,

Нас ведуть по світу — дурні, дороги.