Позови меня - ST

Позови меня, моя лесная.

Позови меня, и я найду тебя.

Позови меня, как только в парусах

Воздуха хватать не будет.

Позови меня.

Моя весна замани меня в мнимую гавань.

Хочу внимать твоим устам, столь устав плавать.

После девятого вала наших скандалов —

Кинуть якорь в чувства твоего причала.

Приюти, мой корабль, стань океаном,

Меридианом нулевым, отчетом начала.

Тихой лагуной, в бухте с пляжем песчаным,

Маяком на столь берегу желанном.

Паруса по лоскутам порваны шквалом

Твоих эмоций, и мне не удержать штурвалом.

Пополам мачта, мечты по палам.

Куда стреляла ты — не знаю, в сердце попала.

Навигация сбита пушечным залпом,

Компас укажет мне на место, я знаю — там ты.

Будь моим кладом, я найду карту,

Я буду с тобой рядом, вопреки ветрам всем

Позови меня, моя лесная.

Позови меня, и я найду тебя.

Позови меня, как только в парусах

Воздуха хватать не будет.

Позови меня.

Моя полярная звезда проведи меня —

Рифы минуя, к берегам твоим сквозь туман.

Не потопи фрегат, кануть не дай во льдах.

В этой регате за себя иду без координат.

Стань флибустьером моих сновидений.

Укради ты все их, я и так твой пленник,

Что и мне оберег на шее и тельник —

Испепели меня и я воскресну как феникс.

Моя вера, верфь моя — моя гавань.

Хочу внимать твоим устам, столь устав плавать.

Столь устав падать, словно чайка об воду,

Мне так не хватало свободного полёта.

Схожу с ума на твою Землю без тени сомнений

С палубы по трапу спав, как лист осенний.

Волны судно баюкают, как колыбель —

Кто мы?

Мы половинки, что вместе лишь — целое.

Позови меня, моя лесная.

Позови меня, и я найду тебя.

Позови меня, как только в парусах

Воздуха хватать не будет.

Позови меня.

Позови меня, надо что-то менять,

Реки вспять повернуть, якори поднять.

Отдать швартовы, давай начнём по новой мы

С волны приливом по утру мы будем вольны.

Позови меня, надо что-то менять,

Реки вспять повернуть, якори поднять.

Отдать швартовы, давай начнём по новой мы

С волны приливом по утру мы будем вольны.

Поклич мене, моя лісова.

Поклич мене, і я знайду тебе.

Поклич мене, як тільки в вітрилах

Повітря вистачати не буде.

Поклич мене.

Моя весна замани мене в уявну гавань.

Хочу слухати твоїх уст, настільки утомлений плавати.

Після дев'ятого валу наших скандалів

Кинути якір у почуття твого причалу.

Притулок, мій корабель, стань океаном,

Меридіаном нульовим звітом початку.

Тихою лагуною, в бухті з піщаним пляжем,

Маяком на такому березі бажаному.

Вітрила по клаптях порвані шквалом

Твоїх емоцій, і мені не втримати штурвалом.

Навпіл щогла, мрії по палах.

Куди стріляла ти - не знаю, в серце потрапила.

Навігація збита гарматним залпом,

Компас вкаже мені на місце, я знаю там ти.

Будь моїм скарбом, я знайду карту,

Я буду з тобою поруч, всупереч вітрам усім

Поклич мене, моя лісова.

Поклич мене, і я знайду тебе.

Поклич мене, як тільки в вітрилах

Повітря вистачати не буде.

Поклич мене.

Моя полярна зірка проведи мене —

Рифи минаючи, до берегів твоїх крізь туман.

Не потопи фрегат, канути не дай у льодах.

У цій регаті за себе йду без координат.

Стань флібустьєром моїх сновидінь.

Вкради ти все їх, я і так твій бранець,

Що і мені оберіг на шиї і тельник —

Спекли мене і я воскресну як фенікс.

Моя віра, моя верфь — моя гавань.

Хочу слухати твоїх уст, настільки утомлений плавати.

Настільки статут падати, немов чайка про воду,

Мені так не вистачало вільного польоту.

Схожу з розуму на твою Землю без тіні сумнівів

З палуби по трапу спавши, як лист осінній.

Хвилі судно заколисують, як колиска —

Хто ми?

Ми половини, що разом лише ціле.

Поклич мене, моя лісова.

Поклич мене, і я знайду тебе.

Поклич мене, як тільки в вітрилах

Повітря вистачати не буде.

Поклич мене.

Поклич мене, треба щось міняти,

Річки назад повернути, якірі підняти.

Віддати швартові, давай почнемо по новій ми

З хвилі припливом по ранку ми будемо вільні.

Поклич мене, треба щось міняти,

Річки назад повернути, якірі підняти.

Віддати швартові, давай почнемо по новій ми

З хвилі припливом по ранку ми будемо вільні.