Помолчим немного - Сплин

Дорогой, несказанно чудесный, любимый город, меня подбили

Мне платить по счетам, по всему мне платить стократ

Вот и лучших на свете друзей пустые автомобили

У знакомых парадных как вкопанные стоят

И никто из них не выбежит мне навстречу

Я стою и смотрю в эти окна со стороны

Я раздавлен, повержен, я изувечен

И не вижу снов, будто мне запретили сны

Будто всё, что мы так любили, давно исчезло

И остались только сказанные слова

Будто бог меня задумывал из железа

А внутри зачем-то высохшая трава

Одевайся, пойдем, чудовищно пахнет гарью

Выводи свои обугленные войска

Мы такого тут натворили и наломали

Что от ужаса сгущаются облака

Это раньше мы расходились с победной песней,

А теперь давай потише и поскромней

И под этим удивительнейшим из созвездий

Помолчим немного…

Дороге, неймовірно чудове, улюблене місто, мене підбили

Мені платити за рахунками, по всьому мені платити стократ

От і кращих на світі друзів порожні автомобілі

У знайомих парадних як укопані стоять

І ніхто з них не вибіжить мені назустріч

Я стою і дивлюся в ці вікна зі сторони

Я роздавлений, повалений, я понівечений

І не бачу снів, ніби мені заборонили сни

Неначе все, що ми так любили, давно зникло

І залишилися тільки сказані слова

Неначе бог мене задумував із заліза

А всередині навіщось висохла трава

Одягайся, підемо, жахливо пахне гаром

Виводь свої обвуглені війська

Ми такого такого наробили і наламали

Що від жаху згущуються хмари

Це раніше ми розходилися з переможною піснею,

А тепер давай тихіше і скромніше

І під цим найдивовижнішим із сузір'їв

Помовчимо трохи.