Она была так прекрасна - Сплин

Она была так прекрасна

Что у меня нет слов

Она как будто явилась

Из песен, из книг, из снов

Она сказала : Не смейте

На меня так смотреть

Ведь я не боюсь смерти

Потому что я и есть - смерть

И я так рассмеялся

Я сказал ей : Глядя на Вас

Мне хочется с Вами выпить

И пригласить на вальс

Она сказала : Не лезьте

Чтоб потом не жалеть

Ведь я не боюсь смерти

Потому что я и есть - смерть

Я не знал что и думать

Не сошла ли она с ума

Как так может случиться

Что есть она смерть сама

Она сказала : Не верьте

Глазам - в них начнёт темнеть

И я не боюсь смерти

Потому что я и есть - смерть

Меня бросило в холод

Тут же накрыв жарой

Я не мог и представить

Что смерть может быть живой

Она сказала : На свете

И не такое есть

И я не боюсь смерти

Потому что я и есть - смерть

И она развернулась

И медленно вышла вон

Лишь сказав на прощание :

До встречи, до лучших времён!

Ещё сказала : Не смейте

Обо мне здесь скорбеть

Ведь я не боюсь смерти

Потому что я и есть - смерть.

Вона була така прекрасна

Що в мене немає слів

Вона ніби з'явилася

З пісень, із книг, із снів

Вона сказала: Не смійте

На мене так дивитись

Адже я не боюся смерті

Тому що я і є – смерть

І я так засміявся

Я сказав їй: Дивлячись на Вас

Мені хочеться з Вами випити

І запросити на вальс

Вона сказала: Не лізьте

Щоб потім не шкодувати

Адже я не боюся смерті

Тому що я і є – смерть

Я не знав що й думати

Чи не збожеволіла вона

Як так може статися

Що вона смерть сама

Вона сказала: Не вірте

Очам - у них почне темніти

І я не боюся смерті

Тому що я і є – смерть

Мене кинуло в холод

Тут же накривши спекою

Я не міг і уявити

Що смерть може бути живою

Вона сказала: На світі

І не таке є

І я не боюся смерті

Тому що я і є – смерть

І вона розгорнулася

І повільно вийшла геть

Лише сказавши на прощання :

До зустрічі, до кращих часів!

Ще сказала: Не смійте

Про мене тут журитися

Адже я не боюся смерті

Тому що я і є смерть.