We Are the Sand - Soulfallen

«We were the rider and we were the hearse

We were the salvation and we were th curse»

We were the shadows — hidding from the breaking day

And we were the flames — that once burned entire worlds away

Upon our broken dreams we lay our heads

And fall into a slumber deep, with dreams as hard as lead

Tired of the tyrants, drained of tears to weep

We hope the Sun will never wake us As mankind slowly falls asleep

We were the wind — caressing the Towers of Silence

And we were the storm — that once raged upon the welkin

We were the rain — falling heavy upon the hearts of men

And we were the clouds — that usurped the warmth of the Sun, again and again

Upon our broken dreams we lay our heads

And fall into a slumber deep, we dream among the dead

Tired of this broken soil, the dark beneath our feet

We pray the Sun will never wake us As life itself falls asleep

We Are The Sand in the hourglass

rushing towards our destined end

We Are The Sand of the ever-growing

desert towards our world descends

We are the sand

We are the storm

We are the wind

of a world outworn

We are the sand

We are the storm

We are the wind

never to be reborn

«Ми були вершниками і ми були катафалком

Ми були порятунком і ми були прокляттям»

Ми були тінями — ховалися від страшного дня

І ми були полум’ям — яке колись спалило цілі світи

На наші розбиті мрії ми складаємо голови

І впасти в глибокий сон із мріями, твердими, як свинець

Втомився від тиранів, вичерпав сльози, щоб плакати

Ми сподіваємося, що Сонце ніколи нас не розбудить Оскільки людство повільно засинає

Ми були вітром — пестили Вежі мовчання

І ми були грозою — яка колись лютувала над велкінами

Ми були дощем — тяжко падав на серця людей

І ми були хмарами — які знову і знову узурпували тепло Сонця

На наші розбиті мрії ми складаємо голови

І впавши в глибокий сон, ми мріємо серед мертвих

Втомилися від цього розбитого ґрунту, темряви під нашими ногами

Ми молимося, щоб Сонце ніколи не розбудило нас  Як саме життя засинає

Ми Пісок у пісочному годиннику

мчить до нашого призначеного кінця

Ми Пісок постійно зростаючих

пустеля до нашого світу спускається

Ми — пісок

Ми — буря

Ми вітер

 світу застарілого

Ми — пісок

Ми — буря

Ми вітер

ніколи не відродитися