Toro - Sondaschule

Ich stand grad kauend auf der wiese grad beim ersten morgenlicht

Da fährt ein laster auf den hof oh nein mein gott jetzt holen sie mich

Jetzt geht es sicherlich zum schlachthof diesmal haben sie mich gewählt

So wie damals meine eltern meine tage sind gezählt

Erst holten sie mutter ab vater folgte ihr danach

Sie wurden dann zu rinderhack und in folie abgepackt

Doch dank schweinepest und rinderwahn

Vergammelten sie als sonderangebot im supermarkt

Plötzlich hält der laster an und die klappe öffnet sich

Mir fällt ein riesen stein vom herzen denn der schlachthof ist es nicht

1000de von menschen schwenken jubelnd den sombrero

Da fällt mein blick auf ihn enrique la torrero

Von seiner schillernden gestalt bin ich schwerstens fasziniert

Wär da nicht dies rote tuch das mich ziemlich irritiert

Mit dem tuch in seiner hand hampelt er spastisch vor mir rum

Wenn er sofort nicht damit aufhört ja dann ramme ich ihn um

Gleich hat er mich soweit das mir die hutschnur explodiert

Dann sorge ich dafür dass er sein lebenslicht verliert

Der spieß in meinem nacken schmerzt die menge tobt vor spaß

Doch schon nach meinem ersten hieb bricht sein genick durch und das wars

Zwar verabscheu ich gewalt doch in dem fall war es notwehr

Hätt ich nicht so gehandelt wäre ich es der jetzt tot wär

Am anfang noch umjubelt jetzt buhen sie mich aus

Sie fangen mich und führen mich aus der arena raus

Durch den langen dunklen gang wo schon der laster steht

Und diesmal bin ich sicher wohin die reise geht

Я якраз жував на лузі при першому світанні

У двір їде вантажівка, о ні, боже мій, тепер дістань мене

Тепер це, безперечно, йде на бійню, цього разу вони вибрали мене

Як і мої батьки, мої дні злічені

Спочатку вони підібрали матір, а потім за нею пішов тато

Потім їх подрібнювали на яловичий фарш і загортали у фольгу

Але завдяки чумі свиней і коров’ячому божевіллю

Вони згнили як спеціальна пропозиція в супермаркеті

Раптом вантажівка зупиняється, і люк відкривається

Величезна вага падає з мого серця, бо бойні немає

Тисячі людей радісно махають своїм сомбреро

Тоді мій погляд падає на нього Енріке ла Торреро

Мене надзвичайно захоплює його сліпуча фігура

Якби не ця червона тканина, яка мене дуже дратує

З тканиною в руці він судорожно стрибає переді мною

Якщо він не зупинить це негайно, так так, я його протараню

Одразу він мене так далеко зайшов, що мій шнурок від капелюха вибухнув

Тоді я переконаюся, що він втратив своє світло життя

Спис у шиї болить, натовп шалить від веселощів

Але після мого першого удару його шия розривається, і все

Хоча я ненавиджу насильство, в даному випадку це була самооборона

Якби я так не вчинив, то зараз би я помер

Спочатку раділи, а тепер освистують

Вони ловлять мене і виводять з арени

Довгим темним коридором, де вже припаркована вантажівка

І цього разу я впевнений, куди веде подорож