La bohème - Sole Gimenez

Bohemia de París

Alegre lo que hay gris

De un tiempo ya pasado

¿En donde?

En un desván

Con traje de cancán

Posaba para tí

Y tú con devoción

Pintabas con pasión

Mi cuerpo fatigado

Hasta el amanecer

A veces sin comer

Y siempre sin dormir

La Bohème, la Bohème

Era el amor, felicidad

La Bohème, la Bohème

Era una flor de nuestra edad

Debajo de un quinqué

La mesa del café

Feliz nos reunía

Hablando sin cesar

Soñando con llegar

La gloria conseguir

Y cuando de un pintor

Hallaba un comprador

Y un lienzo le vendía

Solíamos gritar con él

Y pasear alegres por París

La Bohème, la Bohème

Era jugar, te ví y te amé

La Bohème, la Bohème

Yo junto a tí triunfar podré

Teníamos salud

Sonrisa, juventud

Y nada en los bolsillos

Con frío y con calor

El mismo buen humor

Bailaba en nuestra sed

Luchando siempre igual

Con hambre hasta el final

Hacíamos castillos

Y el ansia de vivir

Nos hizo resistir

Y no desfallecer

La Bohème, la Bohème

Era mirar amanecer

La Bohème, la Bohème

Era soñar con un querer

Hoy regresé a París

Crucé su niebla gris

Y lo encontré cambiado:

Las liras ya no están

Y suben al desván

Moradas de pasión

Soñando como ayer

Rondé por tu taller

Lo habían derrumbado

Y han puesto en su lugar

A bajo un café-bar

Y arriba una pensión

(Intermedio musical)

La Bohème, la Bohème

Era el amor, felicidad

La Bohème, la Bohème

Era una flor de nuestra edad

Богемія Парижа

Веселіть те, що сіре

вже минулого часу

куди?

на горищі

З може-можна костюм

позувала для вас

а ти з відданістю

ти малював із пристрастю

моє втомлене тіло

До сходу сонця

іноді без їжі

І завжди без сну

Богема, Богема

Це було кохання, щастя

Богема, Богема

Вона була квіткою нашого віку

під масляною лампою

журнальний столик

Щасливі, що ми зустрілися

розмовляти нескінченно

мріють приїхати

отримати славу

А коли художника

знайшов покупця

І полотно продало йому

Ми з ним кричали

І гуляти щасливо Парижем

Богема, Богема

Це була гра, я побачив тебе і полюбив тебе

Богема, Богема

З вами я зможу досягти успіху

у нас було здоров'я

усміхайся, молодість

І нічого в кишенях

І з холодом, і з теплом

такий же гарний настрій

танцювали в нашій спразі

завжди борються однаково

Голодний до кінця

ми робили замки

І бажання жити

змусив нас чинити опір

і не знепритомніти

Богема, Богема

Це спостерігало схід сонця

Богема, Богема

Це мріяло про кохання

Сьогодні я повернувся до Парижа

Я перетнув твій сірий туман

І я виявив, що це змінилося:

Ліри більше немає

І вони піднімаються на горище

оселі пристрасті

мріяти, як учора

Я ходив по вашій майстерні

вони його збили

І вони поставили на його місце

А під кафе-баром

І вище пенсії

(музичний антракт)

Богема, Богема

Це було кохання, щастя

Богема, Богема

Вона була квіткою нашого віку