Сказки большого города - Согдиана

Дым пеленою мой город укрыл

И качается утром седым

В окне моём позолоченый день

Моя тень снова прячется от тебя

Я пока ещё здесь, но меня

Здесь больше нет меня

Улетай, душа, на край света

Чуть дыша, без ответа

Не спеша я покину прошлое

В котором нет меня

Там, за окном, тишина- ни следа, ни шороха

Только сказки большого города

Что-то шепчут в прохладе дня

Там, далеко, далеко, в тихом свете полночи

Не останется обид и горечи

Улетай, моя душа, не спеша

Стань непрочитанной книгой

Стань перелетною птицею

Стань моей мечтой или сказочным сном

Ни о чём я не стану просить тебя

Я уже не люблю тебя, я так люблю тебя

Улетай душа на край света

Чуть дыша, без ответа

Не спеша, я покину прошлое без сожаления

Там, за окном, тишина- ни следа, ни шороха

Только сказки большого города

Что-то шепчут в прохладе дня

Там, далеко, далеко, в тихом свете полночи

Не останется обид и горечи

Улетай, моя душа, не спеша

Там, за окном, тишина- ни следа, ни шороха

Только сказки большого города

Что-то шепчут в прохладе дня

Там, далеко, далеко, в тихом свете полночи

Не останется обид и горечи

Улетай, моя душа, не спеша

Дим пеленою моє місто накрив

І гойдається вранці сивим

У вікні моєму позолочений день

Моя тінь знову ховається від тебе

Я ще поки тут, але мене

Тут більше немає мене

Відлітай, душа, на край світу

Трохи дихаючи, без відповіді

Не поспішаючи я залишу минуле

У якому немає мене

Там, за вікном, тиша—ні сліду, ні шурху

Тільки казки великого міста

Щось шепочуть у прохолоді дня

Там, далеко, далеко, в тихому світлі півночі

Не залишиться образ і гіркоти

Відлітай, моя душа, не поспішаючи

Стань непрочитаною книгою

Стань перелітним птахом

Стань моєю мрією чи казковим сном

Ні про що я не стану просити тебе

Я вже не люблю тебе, я так люблю тебе

Відлітай душа на край світу

Трохи дихаючи, без відповіді

Не поспішаючи, я залишу минуле без жалю

Там, за вікном, тиша—ні сліду, ні шурху

Тільки казки великого міста

Щось шепочуть у прохолоді дня

Там, далеко, далеко, в тихому світлі півночі

Не залишиться образ і гіркоти

Відлітай, моя душа, не поспішаючи

Там, за вікном, тиша—ні сліду, ні шурху

Тільки казки великого міста

Щось шепочуть у прохолоді дня

Там, далеко, далеко, в тихому світлі півночі

Не залишиться образ і гіркоти

Відлітай, моя душа, не поспішаючи