Неделимы - Согдиана

Где-то во вчерашние дни

Опустила печаль, печаль разлуки

Больше говорила: «не жди»

Повторяла себе: «не отпусти в руки»

Убежать куда бы нибудь

Мне вдоль до тебя, но ты повсюду

В нереальность снова шагну

Пойду вновь искать, вновь тебя по кругу

Дважды в один берег реки нам уже не войти

Нам уже не войти, любимый!

В тысяч рассвет и любви быть нам или не быть

Но навеки мы неделимы!

Мы неделимы!

Неделимы!

Ты как будто бы ураган

Мосты разрушил сам, но я прощаю

Подарю еще один шанс

Ведь любовь не игра, но мы играем

Дважды в один берег реки нам уже не войти

Нам уже не войти, любимый!

В тысяч рассвет и любви быть нам или не быть

Но навеки мы неделимы!

Мы неделимы!

Неделимы!

Дважды в один берег реки нам уже не войти

Нам уже не войти, любимый!

В тысяч рассвет и любви быть нам или не быть

Но навеки мы неделимы!

Дважды в один берег реки нам уже не войти

Нам уже не войти, любимый!

В тысяч рассвет и любви быть нам или не быть

Но навеки мы неделимы!

Десь у вчорашні дні

Опустила смуток, смуток розлуки

Більше говорила: «Не чекай»

Повторювала собі: «Не відпусти до рук»

Втекти куди-небудь

Мені вздовж тебе, але ти всюди

У нереальність знову крокну

Піду знову шукати, знову тебе по колу

Двічі на один берег річки нам уже не ввійти

Нам уже не увійти, коханий!

У тисяч світанок і кохання бути нам чи не бути

Але навіки ми неподільні!

Ми неподільні!

Неподільні!

Ти ніби ураган

Мости зруйнував сам, але я прощаю

Подарую ще один шанс

Адже кохання не гра, але ми граємо

Двічі на один берег річки нам уже не ввійти

Нам уже не увійти, коханий!

У тисяч світанок і кохання бути нам чи не бути

Але навіки ми неподільні!

Ми неподільні!

Неподільні!

Двічі на один берег річки нам уже не ввійти

Нам уже не увійти, коханий!

У тисяч світанок і кохання бути нам чи не бути

Але навіки ми неподільні!

Двічі на один берег річки нам уже не ввійти

Нам уже не увійти, коханий!

У тисяч світанок і кохання бути нам чи не бути

Але навіки ми неподільні!