Разлетелись облака - Согдиана

Ночь за стеною дождя

Вновь опустилась облаком.

Ты, ты всё для меня:

Ты мой невечерний свет,

Ты мой крик, моё молчание,

Сладкий сон, немой рассвет,

Моя боль, моё отчаяние.

Разлетелись облака,

Небо смотрит вороном.

Разлетелись кто куда,

В сердце веет холодом.

Расплескались по пути,

Разметались по ветру.

Мне теперь себя не найти,

Только знаю ты найдёшь пути

В сердце моё.

Мой занавешенный мир

Спи, тишина над городом.

Мой погружается мир

В сладкий ветер островов,

В тихий свет при расставании

Среди море голосов

Ты услышь моё молчание.

Разлетелись облака,

Небо смотрит вороном (Лето опоздало)

Разлетелись кто куда,

В сердце веет холодом (Счастье миновало)

Расплескались по пути,

Разметались по ветру.

Мне теперь себя не найти,

Только знаю ты найдёшь пути

В сердце моё

Ніч за стіною дощу

Знов опустилася хмарою.

Ти, ти все для мене:

Ти моє невечірнє світло,

Ти мій крик, моє мовчання,

Солодкий сон, німий світанок,

Мій біль, мій відчай.

Розлетілися хмари,

Небо дивиться вороном.

Розлетілися хто куди,

У серці віє холодом.

Розплескалися по дорозі,

Розметалися за вітром.

Мені тепер не знайти себе,

Тільки знаю ти знайдеш шлях

У моєму серці.

Мій завішаний світ

Спи, тиша над містом.

Мій занурюється світ

У солодкий вітер островів,

У тихе світло при розлученні

Серед море голосів

Ти почуєш мою мовчанку.

Розлетілися хмари,

Небо дивиться вороном (Літо запізнилося)

Розлетілися хто куди,

У серці віє холодом (Щастя минуло)

Розплескалися по дорозі,

Розметалися за вітром.

Мені тепер не знайти себе,

Тільки знаю ти знайдеш шлях

У серці моє