Эпидемия - Согдиана

Весь мир наполнен светом, а во мне тишина.

Искать твою планету я обречена.

И для меня зажигают огни города;

и я готова:

В небо, в никуда, между нами облака;

Но только пока…

Припев:

Тобою болею, хочу быть твоею.

Тобою болею.

Живу, как умею — мечтою, своею.

Тобою болею.

Эпидемия!

Ты стал моим желанием, сбывшейся мечтой;

Но почему сейчас ты рядом не со мной?

Буря пройдёт и утихнут ветра судьбы.

Солнце согреет.

Город один, города позади, только верь и мною болей.

Припев:

Тобою болею, хочу быть твоею.

Тобою болею.

Живу, как умею — мечтою, своею.

Тобою болею.

Эпидемия!

Эпидемия.

Эпидемия.

Эпидемия.

Тобою болею, хочу быть твоею.

Тобою болею.

Живу, как умею — мечтою, своею.

Тобою болею.

Эпидемия!

Весь світ наповнений світлом, а мені тиша.

Шукати твою планету я приречена.

І для мене запалюють вогні міста;

і я готова:

У небо, в нікуди, між нами хмари;

Але тільки поки...

Приспів:

Тобою хворію, хочу бути твоєю.

Тобою хворію.

Живу, як умію,— мрією, своєю.

Тобою хворію.

Епідемія!

Ти став моїм бажанням, що здійснилася мрією;

Але чому зараз ти поруч не зі мною?

Буря пройде і вщухнуть вітри долі.

Сонце зігріє.

Місто одне, міста позаду, тільки вір і мною болю.

Приспів:

Тобою хворію, хочу бути твоєю.

Тобою хворію.

Живу, як умію,— мрією, своєю.

Тобою хворію.

Епідемія!

Епідемія.

Епідемія.

Епідемія.

Тобою хворію, хочу бути твоєю.

Тобою хворію.

Живу, як умію,— мрією, своєю.

Тобою хворію.

Епідемія!