Обычная история - София Ротару

Ах, как хотелось быть

Нам взрослыми,

С вихрами не ходить

И с косами.

И вот уже зовут

По отчеству.

А в детство заглянуть

Так хочется.

Обычная совсем

История.

Немножко грустно всем —

Не более,

Пусть изредка вздохнем

По прошлому

Есть в возрасте любом

Хорошее

Припев:

И нам еще любовь дана,

Чтоб целый мир собой заполнила она.

Чтоб никогда не исчерпать ее до дна,

Тебе и мне любовь дана.

Мы ей подарим два крыла.

Чтобы она всегда высокою была.

Чтоб за собой в просторы звездные звала!

Нам жизнь открыла мир,

Спасибо ей!

За то что видим мы Красивое.

И даже снег простой,

Что падает.

Пленяет красотой

И радует.

И, может, потому

Мы счастливы,

Что в жизни ко всему

Причастны мы.

Пусть изредка вздохнем

По прошлому,

Есть в возрасте любом

Хорошее.

Припев.

Ах, як хотілося бути

Нам дорослими,

З вихрами не ходити

І з косами.

І ось уже звуть

По батькові.

А в дитинство заглянути

Так хочеться.

Звичайна зовсім

Історія.

Трохи сумно всім—

Не більше,

Нехай зрідка зітхнемо

За минулим

Є у віку будь-якому

Гарне

Приспів:

І нам ще любов дана,

Щоб цілий світ наповнила вона.

Щоб ніколи не вичерпати її до дна,

Тобі і мені любов дана.

Ми їй подаруємо два крила.

Щоб вона завжди була високою.

Щоб за собою в простори зіркові кликала!

Нам життя відкрило світ,

Дякую їй!

За що що бачимо ми Красиве.

І навіть сніг простий,

Що падає.

Полонить красою

І тішить.

І, може, тому

Ми щасливі,

Що в житті до всього

Ми причетні.

Нехай зрідка зітхнемо

За минулим,

Є у віку будь-якому

Гарне.

Приспів.